Банковские истории ®: апреля 2010

IMF seeks $250bn boost to resources

By Christian Oliver in Seoul and Alan Beattie in London

The International Monetary Fund is seeking commitments by as early as November to boost its lending resources to $1,000bn from $750bn to build safety nets that could prevent financial crises.

Instead of responding solely to crises with conditional loan packages, the IMF wants financing agreed in advance and specially tailored to individual countries, to cool market nerves over any nation facing an imminent liquidity crunch.

“Even when not in a time of crisis, a big fund, likely to intervene massively, is something that can help prevent crises,” Dominique Strauss-Kahn, the IMF managing director told the Financial Times. “Just because the financing role decreases, doesn’t mean we don’t need to have huge firepower ... a $1,000bn fund is a correct forecast.”

South Korea, as this year’s president of the Group of 20 leading economies, is helping craft the plan. Seoul hopes to convince the G20 countries to back the increased IMF funding at a summit in South Korea in November. The G20 meeting in London in 2009 tripled IMF resources from $250bn. A US official said Washington was sympathetic to improved safety nets but needed more details on the Korean-IMF plan.

South Korean economists forged the plan because of their own bitter experience of their currency and stock market plunging in 2008. In spite of robust economic fundamentals, Seoul needed to be rescued from a dangerous liquidity shortfall by swaps from the US, Japan and China.

To avoid a repetition of this, markets need to know there are pre-arranged facilities at the IMF backing a country up, said Shin Hyun-song, adviser on international economy to South Korea’s president.

“This is meant to mitigate the type of liquidity spiral that we saw after the Lehman episode of 2008,” Mr Shin said.

He said a “global stabilisation mechanism” being discussed could involve drawing up a risk curve for nations, with the least risky enjoying a status akin to platinum or gold credit card holders. These would be entitled to financing such as the IMF’s flexible credit lines, already used by Mexico, Poland and Colombia. They could be deployed before a crisis struck and would impose practically no conditions.

Countries further down the curve would face tougher conditions. Loans to them would be called “precautionary credit lines”.

Still, Mr Shin added that tighter regulation would be needed to avoid the moral hazard of countries taking greater risks because of the safety net. He also said discussions would need to resolve how not to put certain countries in speculators’ sights by revealing that they only had second tier protection.

Eswar Prasad, a former head of the IMF’s China division and a professor at Cornell University, said this new lending scheme could simply shift the problem “from one place to another” and doubted that the plan would encourage many emerging markets to cut back their bumper reserves.

“If you have a country that is on the brink of trouble and the IMF says it does not qualify, then it will undoubtedly come under more pressure,” he said.

Mr Shin stressed the plan should still be complemented by the type of swaps that had proved so valuable to South Korea in the past.

Copyright The Financial Times Limited 2010. You may share using our article tools. Please don't cut articles from FT.com and redistribute by email or post to the web.

Веб-сайты украинских банков

Веб-сайты украинских банков:

А-Банк
АвтоЗАЗбанк (АвтоЗАЗбанк АБ)
Автокразбанк (Автокразбанк ОАО АКБ)
Агробанк (Агробанк ЗАО)
Агрокомбанк (Аграрный Коммерческий Банк ОАО)
Актив-Банк (Актив-Банк ООО КБ)
Альфабанк (Альфа-банк Украина ЗАО)
Альянс (Альянс АКБ)
Аркада (Аркада АКБ)
Арма (Арма КБ ООО)
Артем-Банк (Артем-Банк ООО)
Базис (Базис АКБ)
Банк инвестиций и сбережений (Банк инвестиций и сбережений ООО)
БИГ Энергия (Банк БИГ Энергия ОАО)
БМ Банк (БМ Банк ООО) "Банк Москвы"
Брокбизнесбанк (Брокбизнесбанк АБ)
БРР (Банк регионального развития АБ)
БТА Банк (БТА Банк ОАО)
ВАБанк (Всеукраинский акционерный банк ОАО)
Велес (Банк Велес АО)
Владимирский (Владимирский ООО КБ)
Внешторгбанк (Украина) (Внешторгбанк (Украина) ЗАО) (Бывший банк "Мрия")
ВТБ Банк (ВТБ Банк ОАО)
Грант (Грант восточно-украинский АБ)
Глобус
Даниэль (Даниэль КБ ООО)
Дельта (Коммерческий банк Дельта ООО)
Демарк (Демарк ОАО)
Диалогбанк (Диалогбанк ООО)
Диамант (Диамантбанк АБ)
Днистер (Днистер селянский коммерческий банк ОАО)
Донгорбанк (Донгорбанк ЗАО)
Евробанк (Евробанк ООО КБ)
Еврогазбанк (Европейский газовый банк ООО)
Европейский (Европейский АКБ)
Захидинком (Захидинкомбанк ООО КБ)
Зембанк (Земельный банк АКБ)
Земельный капитал (Земельный капитал ООО КБ)
Золотые ворота (Золотые ворота АКБ)
Икар-банк (Икар-банк АБ)
Имэксбанк (Имэксбанк АКБ)
Инвест-Кредит (Инвест-Кредит банк ЗАО)
Инвестбанк (Инвестбанк АКБ)
ИНГ Банк (ИНГ Банк Украина АБ)
Индустриалбанк (Индустриалбанк АКБ)
Индэкс-банк (Индустриально-экспортный банк АО)
Инпромбанк (Инновационно-Промышленный Банк ОАО)
И нтеграл (Интеграл АКБ)
Интербанк (Интербанк КБ ОАО)
Калион Банк (Калион Банк Украина АО)
Камбио (Универсальный коммерческий банк Камбио ООО)
Капитал (Капитал ООО АКБ)
Киев (Киев АКБ)
Киевская Русь (Киевская Русь АБ)
КлассикБанк (КлассикБанк ООО)
Клиринговый дом (Клиринговый дом АБ)
КомИндБанк (Коммерческий индустриальный банк ООО)
Контракт (Контракт Торгово-финансовый банк ОАО)
Коопинвестбанк (Коопинвестбанк ООО КБ)
Кредит-Днепр (Кредит-Днепр ЗАО КБ)
Кредитпромбанк (Кредитпромбанк ОАО)

Кредобанк, Kredobank, PKO BP, ПАТ 'КРЕДОБАНК'

Банки и финансовые компании

Органы власти в Украине

Разъяснения и документы НБУ

Изменения и дополнения можно оставлять в комментариях

Щодо визначення моменту, з якого податкове зобов'язання платника податків вважається сплаченим

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ від 03.12.2008 р. N 1192/6/22-2015

Щодо визначення моменту, з якого податкове зобов'язання платника податків вважається виконаним (сплаченим), та щодо того, хто саме (банки чи господарюючі суб'єкти) несе відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету

Державна податкова адміністрація України, розглянувши <...> лист, повідомляє таке.

Законом України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" встановлено, що обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу).

Згідно зі ст. 55 Закону України від 07.12.2000 р. N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до статей 1066 - 1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 342 Господарського кодексу України встановлено, що рахунки юридичної особи, що є клієнтом банку, відкриваються в установах банків за місцем її реєстрації чи в будь-якому банку на території України за згодою сторін. Порядок відкриття рахунків в установах банків за межами України встановлюється законом. Суб'єктам господарювання, які мають самостійний баланс, рахунки відкриваються для розрахунків за продукцію, виконані роботи, надані послуги, для виплати заробітної плати, сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також інших розрахунків, пов'язаних з фінансовим забезпеченням їх діяльності. Суб'єкт підприємництва має право відкривати рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України. Юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05.04.2001 р. N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон N 2346-III) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

Статтею 32 Закону N 2346-III встановлено відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів.

Підпунктом 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181-III) встановлено, що за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену Законом N 2181-III, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181-III).

Згідно пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181-III не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

Слід зазначити, що п. 1.24 ст. 1 Закону N 2346-III визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону N 2346-III переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів (за винятком випадків, передбачених нормами діючого законодавства). При цьому обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу).

Заступник Голови Н. Рубан

НБУ: Иностранные инвесторы снова начинают доверять Украине

руководитель группы советников главы НБУ Валерий Литвицкий

Экономика Украины подает первые сигналы восстановления, а это, в свою очередь, отображается и на поведении участников валютного рынка страны. Также с уверенностью можно сказать, что в связи с этим иностранные инвесторы вновь начинают смотреть на Украину как на интересное "поле для инвестиций". Однако, расслабляться на этот счет не стоит, а необходимо закрепить эти позитивные поползновения. Такое мнение ЛІГАБізнесІнформ высказал руководитель группы советников главы НБУ Валерий Литвицкий.

Читать дальше всю статью...>>>