В Днепропетровске открыли первый в Украине финансовый музей. Здесь выставлена уникальная коллекция самых разнообразных финансовых отчетов и денежных знаков.
Первый, кто встречает посетителей музея - Василий Васильевич. Он сделан из воска. Это – собирательный образ главного бухгалтера финансового управления 50-х годов прошлого века. Перед ним на столе - раритетное издание "Капитала" Маркса.
В музее собраны данные о финансовой системе целого края. Оригиналы денежных знаков, счеты и счетные машинки, старинные бухгалтерские принадлежности, закладные и векселя. Среди экспонатов есть и указ Екатерины второй о создании казенных палат (они формировали губернский бюджет), и железные таблички, которые вывешивали на дома, отданные ростовщикам под залог.
"Один из интереснейших документов - билет госкомиссии погашения долгов на вечный вклад. Настолько было большое доверие к банкам, что могли положить в банк деньги навечно…", - говорит директор Музея исторического развития финансовой системы области Людмила Писарева.
Один из самых старых экспонатов - налоговая книжка для неграмотных крестьян. В этой книжке очень умно разработана инструкция, как неграмотный человек мог узнать, сколько нужно уплатить налогов. И разработана схема - одна копейка- изображена палочка, 10 копеек - кружок с крестиком.
Этот музей собирали по архивам и библиотекам в течение нескольких лет. И аналогов ему в Украине пока нет. Сейчас здесь собраны 1,5 тысячи экспонатов. Треть из них - подлинники. И такой экспозиции позавидовали бы лучшие исторические музеи страны.
Museum of American Finance: http://www.moaf.org/
Интересные факты о деньгах: http://www.smolenskklad.ru/
В Днепропетровске открылся первый финансовый музей
Кризисные анекдоты
Банк. С утра сотрудники в спешке передвигают мебель с места на место, выравнивают все по сантиметру, компасу и т.д. Посредине всего этого хаотичного движения стоит старенькая уборщица в обнимку со шваброй, испуганно смотрит на все это действо. Бормочет про себя: "Только помыла, сейчас все опять затопчут, уроды» и т.д.
Стояла долго смотрела на все это, потом спрашивает:
- Милые, а что вы тут делаете? Переезжаете?
- Да нет, бабуля, мы сейчас мебель по фен-шую поставим, и к нам сразу клиент попрет и продажи взлетят до небес.
- Сынки, я тут давно уже работаю, еще до революции полы в этом здании мыла. Так вот, до революции тут публичный дом был. Там, когда выручка падала, кровати не двигали. Там сразу девок меняли.
Читать ещё ...
Полезные ссылки - Информационный центр Министерства юстиции
На сайте информационного центра министерства Юстиции: https://informjust.ua/
Єдиний реєстр громадських формувань
http://rgf.informjust.ua/pages/default.aspx
Державний реєстр друкованих засобів масової інформації
та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності
http://dzmi.informjust.ua/
ЄДИНИЙ РЕЄСТР спеціальних бланків нотаріальних документів
http://rnb.informjust.ua/pages/default.aspx
Державній реєстр виконавчих впроваджень -
система публічних торгів конфіскованим та арештованим майном
https://trade.informjust.ua/main.aspx
Також на сайті у розділі "реєстри":
Єдиний реєстр громадських формувань
Реєстр методик проведення судових експертиз
Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів
Єдиний реєстр довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку (діяльність реєстру припинено)
Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
Єдиний реєстр нотаріусів України
Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ (діяльність реєстру припинено)
Державний реєстр застав рухомого майна (діяльність реєстру припинено)
Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій (діяльність реєстру припинено)
Реєстр прав власності на нерухоме майно
Державний реєстр атестованих судових експертів
Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів
Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень
Державний реєстр iпотек
Державний реєстр правочинів
Державний реєстр обтяжень рухомого майна
Спадковий реєстр
Реєстр спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністерства юстиції України
Єдиний реєстр довіреностей
Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності
Державний реєстр актів цивільного стану громадян
Индекс Биг Мака: доллар должен стоить 3,91 грн
Британский журнал The Economist опубликовал Big Mac Index, рассчитываемый на основе цены известного гамбургера в ресторанах McDonald's разных странах.
В частности, самым недооцененным, согласно данным издания, оказался - юань: в Поднебесной Биг Мак стоит дешевле всего. А самой переоцененной стала норвежская крона - в Норвегии известная булка с котлетой стоит почти вдвое больше, чем в США.
Тем временем, курс гривны должен быть выше нынешнего на 51% и составлять 3,91 грн за доллар.
Так, средняя цена этого бутерброда в США составляет 3,58 доллара, в Украине по состоянию на 11 января -14 гривен, или всего $1,74.
Следовательно, курс гривны должен быть выше нынешнего на 51% и составлять 3,91 грн за доллар.
Вместе с тем, самая переоцененная валюта по отношению к доллару - норвежская крона, которая на 96% выше ее нормы, предписанной паритетом покупательной способности, свидетельствует Big Mac Index. В Осло придется заплатить за Биг Мак примерно $7, в то время как в США этот гамбургер стоит $3,58.
В список стран с переоцененной валютой входит Швейцария (за Биг Мак там просят $6,3), страны еврозоны ($4,84 за гамбургер, на 35% выше, чем в США), Австралия ($3,98), Канада ($3,97), Венгрия ($3,86), Турция ($3,83), Великобритания ($3,67).
На противоположном полюсе от Норвегии находится Китай - гамбургер там стоит всего $1,83. Многие страны уже давно упрекают Китай в слабом юане, который помогает экономике Поднебесной.
И исследование The Economist еще раз подтверждает, что юань сильно недооценен по отношению к доллару США - на 48,9% от текущего курса, такой же уровень недооценки был в начале 2009 и 2008 года, а до этого в 2004-2007 годах юань недооценивался примерно на 58%.
Для сравнения, в зоне евро, где американская котлета в булочке стоит $4,84, единая европейская валюта переоценена на 35,2% (в 2009 году - на 29,4%, в 2008 - на 49,6%, до этого отклонения от справедливого бигмаковского кросс-курса были меньше - в 2006 и 2007 годах - примерно на 22%, 2003 и 2004 - на 24-25%, а в 2005 - только на 11,4%).
Big Mac Index основан на теории паритета покупательной способности, которая гласит, что валютные курсы должны уравнять стоимость потребительской корзины в различных странах. В данном случае такой корзиной является Биг Мак, который готовится одинаково в разных странах и цена которого посчитана в долларах.
Напомним, что, согласно опубликованному этим летом индексу Биг Мака, украинская гривна была недооценена на 49%.
Щодо обмеження виїзду за межі України боржників банків
Зміни порядку здійснення валютно-обмінних операцій
Про стимулювання кредитування економіки України (Постанова №650)
Щодо участі в ЄІС "Реєстр позичальників"
Розяснення НБУ стосовно реструктуризації кредитної заборгованості
Розяснення НБУ щодо дії мораторієв
Інформація щодо стану здійснення тимчасової адміністрації
Пам’ятка позичальника, який має заборгованість перед банком
Рекомендації щодо роботи банків з позичальниками
Розяснення НБУ стосовно надання клієнтам інформації про діяльність банківських установ
Верховная Рада приняла изменения в закон "Про банк...
Про ликвидацию "Одесса-банк"
НБУ обязал банки зачислять на спецсчет в Нацбанке
Щодо взаємозаліку зобов'язань під час дії мораторієв
Про зміни в правовому полі з питань регулювання банківсько. діяльності
Підтримка ліквідності банківської системи Національним банком України
Про затвердження Порядку участі держави у капіталізації банків
Про гарантування пролонгованих вкладів
Про заходи Національного банку України щодо підвищ...
Ро'зяснення НБУ щодо реструктуризацii кредитiв
Повідомлення-роз'яснення НБУ: Як працює «друкарський верстат» та Чого варті гроші
Антикризисные нормативно-правовые акты и разъяснения НБУ
Постановление НБУ №319 "Про додаткові заходи щодо діяльності банків"
© Банковские истории ®
Коллекторские компании выкупают у кредитных учреждений "плохие" кредиты
Беспрерывный рост объема проблемных кредитов заставил банки избавляться от плохих должников: за последние четыре месяца они продали коллекторским и факторинговым компаниям свыше 1,5 млрд грн таких кредитов за 1-11% от их номинальной стоимости. Коллекторы отмечают, что фактическое создание прибыльного рынка купли-продажи долгов стало возможным после введения в августе налоговых льгот для этих операций. В 2010 году участники рынка ожидают падения цен, так как банки могут им продать более $1,5 млрд долгов.
Экономия на долге
Закон #1617-VI "О внесении изменений в некоторые законы относительно особенностей проведения мер по финансовому оздоровлению банков", вступивший в силу 5 августа, создал бум на рынке купли-продажи кредитных долгов. Документ позволил банкам включать в расходы сумму списаний, возникающую при продаже долгов с дисконтом, избегая уплаты налога на прибыль. "Рынок ожил после принятия 24 июля закона, снимающего чрезмерное налоговое бремя с банков при продаже проблемных активов",– отметил директор коллекторской компании (КК) "Европейское агентство по возврату долгов" Александр Ильчук. "В начале года не было активных продаж, а сейчас многие банки активизировались, желая улучшить годовую отчетность и продать 'плохие' портфели",– подтвердил руководитель департамента продаж и работы с клиентами КК "УкрФинансы" Андрей Нижник.
До принятия закона коллекторские компании, начавшие появляться еще в 2006 году, в основном брали банковские долги на аутсорсинг, получая с них комиссию. Если банк продавал проблемные кредиты, то только аффилированным компаниям, как правило – страховым, и такие сделки были непубличными. "Банки продают беззалоговые кредиты, по которым заемщики не платят больше года, и мы активно участвуем в покупках,– сказал генеральный директор КК 'Эколл' Валерий Светлов.– Стоимость продажи, как правило, составляет 3-7% от номинального размера портфеля проблемных кредитов. С августа по декабрь было продано долгов на сумму более 1,5 млрд грн".
Низкую стоимость долгов коллекторы объясняют высоким уровнем мошенничества по продаваемым банками кредитам (до 20-50%) и дефицитом информации о заемщиках. Самой дешевой и крупной сделкой считается покупка Credit Collection Group (CCG), первой украинской коллекторской компанией, кредитов, выданных в 2006-2007 годах Правэкс-банком. За кредиты на 930 млн грн CCG заплатила около 3,7 млн грн (см. Ъ от 17 ноября).
Осторожный интерес
По информации коллекторов, тендеры на продажу долгов, помимо Правэкс-банка, проводили ИНГ Банк Украина, Кредит Европа Банк, Индэкс-банк, СЕБ Банк, ОТП Банк, БТА Банк, Кредобанк, банк "Ренессанс Кредит", УниКредит Банк, Платинум Банк, а также Хоум Кредит Банк, который продавал небольшие портфели по 8-30 млн грн. Основными покупателями долгов выступают коллекторские компании CCG, "УкрФинансы", "Эколл", CredEx и "УкрБорг". "Мы купили у ряда банков долги на общую сумму свыше 600 млн грн,– сообщил Ъ господин Нижник.– В продаже проблемных долгов заинтересованы все банки из топ-20, занимавшиеся розничным кредитованием, есть интерес и у мелких банков". В CredEx, которые купили в сентябре долги на 280 млн грн, в ноябре привлекли 100 млн грн в фонд по выкупу долгов. По данным КК, переговоры о продаже долгов активно ведут банк "Финансы и Кредит", Фольксбанк, ВТБ Банк, УкрСиббанк и больше двух десятков небольших банков.
Однако одного желания избавиться от долгов до конца года и расформировать резервы мало, так как банки не соглашаются на низкую цену. По словам коллекторов, менеджеры Кредобанка выставили на аукцион кредиты на 300 млн грн, но отказались назвать победителя, так как их изумила предложенная цена – 9-15 млн грн. "Мы реально оценивали возможность взыскания, хотя это были даже залоговые кредиты,– рассказал один из коллекторов.– Какую можно было предложить цену, если заемщики находились в селах, а залог – земля, которая неизвестно как оценивалась и сколько сейчас стоит? Нет централизации заемщиков, и нотариальное оформление участков надо проводить в каждом районном центре. По сделкам необходимо платить 1% госпошлины, что может привести к большим затратам". В Кредобанке не комментировали Ъ тему долгов, впрочем, как и в других опрошенных банках.
Максимальную цену – 18% от номинальной стоимости – удалось получить от CCG за свои активы ИНГ Банк Украина, который закрывал розничное подразделение, но далеко не все его должники были проблемными. За просроченные на год кредиты КК готовы платить до 7%, если получают полную информацию не только о заемщике, его финансовом состоянии, фактическом месте жительства, работы, но и о родственниках должника. Цена портфеля снижается при потере кредитных дел. "Когда молодые люди берут кредиты на телефоны и недорогую технику, они договариваются с сотрудниками магазинов о получении фиктивной справки для покупки техники, а деньгами делятся,– отметил глава одной из КК.– Когда мы получаем базу, то сразу видим пол клиента, возраст, на что пошли деньги, и понимаем, реально ли взыскать их исходя из опыта работы с похожими кредитами".
Свободу резервам
Продажа долгов позволяет банкам списать невозвратные кредиты, освободить сформированные под них резервы и уменьшить убытки. По данным НБУ, за 10 месяцев банки направили в резерв 56,97 млрд грн, что стало одной из основных причин получения 23,57 млрд грн убытка. Поэтому коллекторы ожидают, что банкиры станут активнее продавать негативно квалифицируемые активы – не только беззалоговые потребительские займы, но и автокредиты, и ипотеку. "Мы считаем, что в 2010 году крупные банки продадут около $1 млрд долгов со средним дисконтом 5-10%",– сказал господин Светлов. С учетом продажи долгов более мелких учреждений, по мнению коллекторов, будет реализовано более 12 млрд грн кредитов.
Эта сумма может вырасти минимум вдвое, если Нацбанк поможет избавиться банкам от "проблемки", которая, только по официальным данным, к 1 ноября выросла втрое – до 60,88 млрд грн. "Проблема в том, что со стороны регуляторов – НБУ, Госфинуслуг, Минюста и ГНАУ – нет однозначной позиции по факторинговым операциям, по их нюансам, связанным с бухгалтерским учетом, налогообложением, проведением валютных операций, продажей залогового имущества. Изменения в законодательство вносятся каждый месяц, и они не всегда предсказуемы",– отметил Андрей Нижник. Коллекторы жалуются, что не могут взять в НБУ валютные лицензии, которые дадут им возможность получать от банков кредиты, выданные в иностранной валюте, и поэтому пока ограничены взысканием гривневых займов.
Крупные перспективы
Выкупать кредиты юридических лиц коллекторы не готовы. "Альтернативой для коллекторских компаний при работе на комиссионной основе может стать работа с должниками-юрлицами,– подчеркнул Александр Ильчук.– Это весьма перспективное направление, отличное от работы с населением. В этом сегменте объемы каждого такого кредита намного выше, значит, и комиссию можно получить большую". Но для ведения таких проектов КК необходима достаточная ресурсная база.
Увеличение объема продаваемых долгов будет происходить вместе с ростом количества игроков рынка. Сейчас работает свыше 25 крупных КК, а в 2010 году их появится еще не меньше 10. По мнению господина Ильчука, покупатели начнут предлагать цены от 0,1%. Но небольшие коллекторы могут закрыться из-за отсутствия средств на покупку портфелей или оказаться поглощенными крупными игроками – на рынке останется 5-6 КК. Коллекторы ожидают в Украине ситуации, которая наблюдалась в Польше и Чехии, когда западноевропейские КК скупили местных игроков. Это произойдет у нас не позже чем через год, уверены в CCG.
Руслан Черный
"Я не помню такого, чтобы мы простили долг"
– Почему Credit Collection Group купила портфель кредитов Правэкс-банка всего за 0,4% от номинала? – Те, казалось бы, копейки, которые мы заплатили за этот портфель, стали самой высокой ценой, предложенной за него на рынке. Когда я обсуждаю с правлением какого-либо банка покупку портфеля, то слышу: это же нормальные должники, какой дисконт мы вам должны – 5% или 10%? Я говорю: 5% портфеля – это максимум, который я могу оплатить, а дисконт – 95%. Отдавайте нам самых плохих заемщиков, а с себя вы спишете 100% проблемных кредитов, расформируете резервы, загрузите сотрудников профильным делом.
– Насколько банки готовы к таким условиям?
– В работе с проблемными кредитами нет идеальных, золотых решений. За этим всегда стоят сложные переговоры. Банки оценивают, что для них полезнее – управлять плохими активами, строить свою структуру и пытаться собирать долги, либо получить деньги сразу, без содержания собственной коллекторской структуры, потери времени и средств. Для банка это всегда сложный процесс, но решение продать проблемные долги сразу улаживает все связанные с ними проблемы.
– А как поступают банки, у которых есть своя служба по работе с должниками?
– Сейчас даже они готовятся продавать долги, потому что все хотят красиво закрыть отчетный год, снизить резервы, избавиться от плохих активов и долгов. Когда у банка, скажем, 200 тыс. должников, он проводит сегментацию: себе оставляет тех, с кем еще может работать, а нам отдает самых плохих, безнадежных с точки зрения банковской модели. Долги потому дешевые, что вероятность их возврата для банков равняется нулю. Первые 90 дней работают внутренние структуры банка, его call-центр. Не получилось – их передают на три месяца коллекторскому агентству, чтобы до истечения 180 дней, когда нужно сформировать полные резервы, долг был лучше отработан. После этого следует либо оставлять долги, либо продавать их. Для Украины это новшество, и все сделки революционны.
– Какими должниками вы занимаетесь?
– 10-15% – это мошенники, около 70% – обычные люди, потерпевшие социальный дефолт, потерявшие работу.
– А остальные 15%?
– Остальные – интересная группа, которой я не видел в других странах. Приведу пример. Мы нашли квартиру в "непростом" доме на бульваре Леси Украинки в Киеве. Перед подъездом стоят Bentley, Mercedes, а на дверях висит список квартир, владельцы которых не оплатили коммунальные услуги. Человеку должно быть стыдно, что все знают, кто живет в этой квартире и не платит. Это же вопрос престижа, уважения. Как можно не платить? Но в Украине, оказывается, можно.
– Сколько времени вы намерены работать с портфелем Правэкс-банка?
– Модели сбора долгов, которые мы реализовываем в Украине, рассчитаны на два года.
– Затем вы "простите" должникам оставшиеся займы?
– Я не помню такого, чтобы мы простили долг. Когда не получалось договариваться, мы подавали в суд.
"Сделок по продаже кредитов будет больше"
Алексей Дидковский управляющий партнер юридической фирмы «Астерс»управляющий партнер юридической фирмы "Астерс" Алексей Дидковский
– Что, по вашему мнению, стало причиной массовой продажи банками своих долгов коллекторским компаниям?
– Продажа долгов стала возможной только благодаря принятию закона #1617-VI. До этого момента банки не имели законодательных оснований для проведения таких операций.
– Какая норма закона так изменила ситуацию?
– Закон предоставил банкам значительные преимущества. Во-первых, продавая кредиты, у банков пропадает необходимость в резервировании. Во-вторых, особенность в налогообложении плохих кредитов. Теперь, продавая кредит по цене меньше номинала, банк может отнести разницу на валовые расходы. Например, при продаже за $5 долга на сумму $100, банк относит $95 на валовые расходы, и такая операция не приносит убытков.
– Не мешает заключению таких договоров то, что долги продаются с дисконтом до 99%?
– Банки пока готовы продавать потребительские долги. Что касается ипотечных кредитов, то банки рассчитывают на гораздо меньший дисконт, так как такие долги обеспечены недвижимостью.
– Какие проблемы могут возникнуть у коллекторов, когда они получают обеспеченные кредиты?
– Главная проблема в работе с ипотечными кредитами – отчуждение квартир. Ведь если человек приобрел квартиру в кредит, а потом его из этой квартиры выселяют, он сделает все, чтобы помешать этому. Есть проблема и практической продажи залога, ведь сейчас не так много покупателей квартир.
– Насколько законным является взыскание долга компанией, которая не подписывала никаких документов с заемщиком?
– Это вопрос имплементации договорных отношений банка с заемщиком на третьих лиц. Если договоры составлены правильно, то присутствует правомерная возможность такого взыскания. А договоры банков, как правило, предусматривают передачу долга заемщика третьей стороне.
– Много ли подано исков от заемщиков, от которых коллекторы требуют вернуть долги?
– Такие иски есть, но это не массовое явление.
– Станет ли подобных исков больше?
– Конечно, сделок по продаже кредитов будет больше потому, что банки могут расформировать резервы, но количество исков не будет увеличиваться в геометрической прогрессии.
– Часто ли доходят до судов претензии коллектора к физлицу, под паспорт которого кредит мог взять мошенник?
– Нет. Если претензии коллектора к человеку могут оказаться необоснованными, он постарается решить проблему в досудебном порядке. Такая работа более эффективна, чем судебные процедуры.
– Сформировалась группа обеспеченных людей, которые не хотят платить по кредитам. С ними лучше не судиться?
– Такая же проблема была и в других постсоциалистических странах – например, в Польше и Чехии. В каждом таком случае необходима индивидуальная работа специалиста-коллектора по выбору наиболее действенного механизма взыскания. Например, на кого-то можно повлиять психологически через его друзей.
Интервью взял Руслан Черный
Александр Паращий
старший аналитик BG CapitalКоллекторские компании, готовые выкупать на себя часть безнадежных кредитов банков, сами по себе не могут служить панацеей для стабилизации банковского сектора. Тем не менее сегодня их роль как неких санитаров банковской системы важна как никогда ранее.
Помимо простого снабжения банковской системы живыми деньгами "уже сейчас", коллекторы разделяют риски самих вкладчиков банков, помогая поддерживать стабильность банковской системы. Собственники банков готовы поделиться своими будущими прибылями именно за "услугу" разделения риска – размер этого рынка может составить до $2 млрд. Подобной деятельностью могут заниматься и сами акционеры банков, создавая коллекторские компании, более активно разделяя риски собственных вкладчиков.
Важным результатом появления рынка проблемных кредитов станет приведение их стоимости к рыночной, диктуемой спросом и предложением, а не регуляциями НБУ. В свою очередь это может способствовать уменьшению убытков банковской системы, вызванных неэффективным регулированием. Услуги коллектора будут полезны, если по регуляторным причинам банк должен сформировать 100% резервов по кредиту, то есть практически списать его с баланса, но сами банкиры видят ненулевую вероятность возврата этого кредита.
Коллекторы, не стесненные требованиями НБУ, могут выкупить такой долг, что равнозначно отображению такого кредита на балансе банка не по регулируемой стоимости (т. е. ноль), а ближе к реальной за вычетом прибыли коллекторов.
От такого приведения кредитного портфеля к реальности выигрывает в первую очередь банк – его капитал будет менее подвержен возможным регуляторным перекосам, что увеличивает его способность выдавать новые кредиты.
Главное, чтобы рынок коллекторских услуг рос медленнее, чем объемы кредитования.
Интервью взял Руслан Черный
http://kommersant.ua/
НБУ - Щодо обмеження виїзду за межі України боржників банків
від 03.11.2009 р. N 49-012/2687-20491
Щодо обмеження виїзду за межі України боржників банків
Національний банк України у зв'язку із зверненням Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо виконання пункту 2 Указу Президента України від 08.10.2009 N 813/2009 "Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі" у частині тимчасової відмови у виїзді за кордон громадянам України, які мають невиконані кредитні зобов'язання, зазначає таке.Правові підстави для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон визначені статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", якими, зокрема, є дія неврегульованих аліментних, договірних чи інших невиконаних зобов'язань; порушення проти громадянина України кримінальної справи; подання щодо громадянина України цивільного позову до суду.
При цьому органам Державної прикордонної служби України на підставі пункту 4 статті 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" надано право не пропускати через державний кордон України осіб, яким тимчасово обмежено право виїзду з України за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів.Таким чином, тимчасове обмеження громадян України у праві виїзду за кордон у разі невиконання ними кредитних зобов'язань здійснюється за рішенням суду або постановою прокурора, прийнятою на підставі статті 981 Кримінально-процесуального кодексу України.
При цьому звертаємо увагу, що згідно зі статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні, зокрема судових рішень, покладається на Державну виконавчу службу України.
Листом Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 N 25-32/463, N 25-5347 і листом Міністерства юстиції України від 06.06.2008 N 25-32/507 визначено порядок взаємодії органів Державної виконавчої служби України та Державної прикордонної служби України щодо виконання судових рішень про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України, а також надано роз'яснення з даного питання.
Так, державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка не пізніше наступного дня після надходження зазначеної ухвали суду приймає її до виконання, про що повідомляє листом відповідний орган державної виконавчої служби.
У разі виконання боржником відповідних зобов'язань та у зв'язку із закінченням виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.
Також слід враховувати, що згідно зі статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом постановлення ухвали про заборону вчиняти певні дії (тимчасово обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України).
Таким чином, у разі звернення банків до суду із позовами про стягнення кредитної заборгованості з клієнтів - фізичних осіб рекомендуємо скористатися правом забезпечення таких позовів шляхом подання до суду відповідних заяв.
Відповідно до статті 153 Цивільного процесуального кодексу України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
З огляду на зазначене, у разі прийняття судами України рішень про тимчасове обмеження осіб (боржників) у праві виїзду за межі України, у тому числі за ініціативою банків, забезпечення виконання таких судових рішень покладається на органи державної виконавчої служби України у вищезазначеному порядку.
У разі порушення кримінальної справи щодо особи, яка має невиконані кредитні зобов'язання перед банком, та винесення прокурором постанови про заборону такій особі виїжджати за межі України до закінчення досудового розслідування, органи Державної прикордонної служби України на підставі статті 25 Кримінально-процесуального кодексу України зобов'язані забезпечити виконання такої постанови.
Виконавчий директор - директор
Дирекції з банківського
регулювання та нагляду В. В. Пасічник
Характеристики экономического кризиса в станах Европейского союза
Economic crisis in European Union
How is the economic crisis affecting the European Union? This map shows the figures for all the member states by year and quarter and lets you compare budget deficit, unemployment rate, national debt and economic contraction. Updated with 2009 Q1 figures.
Европейская статистика по экономическому росту, инфляции, безработице, кредитному рейтингу, бюджетному дефициту, безработице, с интерактивными ссылками - перейдите по ссылке:
http://www.nrc.nl/international/article2160480.ece
Банки Украины по группам в 2010 году
Рішення Комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 30 грудня 2009 року №867
Група I (Активи - більше 13 000 млн.грн.)
ПРИВАТБАНК
ОЩАДБАНК
УКРЕКСІМБАНК
РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ
УКРСИББАНК
УКРСОЦБАНК
ПРОМІНВЕСТБАНК
ОТП БАНК
АЛЬФА-БАНК
ВТБ БАНК
НАДРА
РОДОВІД БАНК
ФОРУМ
ПЕРШИЙ УКР.МІЖНАРОДНИЙ БАНК
СВЕДБАНК
ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ
БРОКБІЗНЕСБАНК
КРЕДИТПРОМБАНК
Усього по групі I (18 банків)
Група II (Активи - більше 4 000 млн.грн.)
УКРГАЗБАНК
ЕРСТЕ БАНК
ПІВДЕННИЙ
УКРПРОМБАНК
IHГ БАНК УКРАЇНА
УНIКРЕДИТ БАНК
УНІВЕРСАЛ БАНК
ПРАВЕКС-БАНК
ВIEЙБI БАНК
ДОНГОРБАНК
ДЕЛЬТА БАНК
ХРЕЩАТИК
ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ
КРЕДOБАНК
IМЕКСБАНК
IНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК
КАЛІОН БАНК УКРАЇНА
МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК
ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА
КРЕДИТ-ДНІПРО
Усього по групі II (20 банків)
Група III (Активи - більше 1 500 млн.грн.)
СІТІБАНК (УКРАЇНА)
КИЇВСЬКА РУСЬ
КИЇВ
IНДУСТРІАЛБАНК
СЕБ БАНК
МЕГАБАНК
ПІРЕУС БАНК МКБ
ФОЛЬКСБАНК
ПРОКРЕДИТ БАНК
КЛІРИНГОВИЙ ДІМ
БМ БАНК
БТА БАНК
ЕКСПРЕС-БАНК
ТАВРИКА
АКТИВ БАНК
ЕКСПОБАНК
УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК
КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК
HАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ
УКРІНБАНК
ДІАМАНТ
Усього по групі III (21 банк)
Група IV (Активи - менше 1 500 млн.грн.)
ЗЛАТОБАНК
БАНК КІПРУ
УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК
БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ
АСТРА БАНК
ХОУМ КРЕДИТ БАНК
АРКАДА
ПІВДЕНКОМБАНК
БАНК КАМБІО
ЄВРОГАЗБАНК
ЕНЕРГОБАНК
БГ БАНК
ФІНАНСОВИЙ СОЮЗ БАНК
ПЛАТИНУМ БАНК
БАЗИС
ФІНБАНК
ДЕМАРК
БІГ ЕНЕРГІЯ
ПОЛТАВА БАНК
ФОРТУНА БАНК
МІСТО-БАНК
БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ
БІЗНЕС СТАНДАРТ
А-БАНК
ЗОЛОТІ ВОРОТА
БАНК МЕРКУРІЙ
БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА
IНТЕГРАЛ
СОЮЗ
СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК
КАПІТАЛ
ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК
ДАНІЕЛЬ
ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК
УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ
УКРГАЗПРОМБАНК
СОЦКОМБАНК
ЗАХІДІНКОМБАНК
АКТАБАНК
ЛЬВІВ
АВТОКРАЗБАНК
УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ
ТЕРРА БАНК
УНIКОМБАНК
ІНПРОМБАНК
АРТЕМ БАНК
ГЛОБУС
МЕТАБАНК
ДІАПАЗОН-МАКСИМУМ БАНК
АГРАРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК
КОМІНВЕСТБАНК
ПАРТНЕР БАНК
CИГМАБАНК
СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК
ТРАСТ-КАПІТАЛ
НОВИЙ
ПОРТО-ФРАНКО
МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК
БАНК БОГУСЛАВ
БАНК ГРАНТ
МОРСЬКИЙ
УКРКОМУНБАНК
ЧОРНОМ. БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТР.
ПЛЮС БАНК
ЮНЕКС
КЛАСИКБАНК
ТК КРЕДИТ
НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ
ТРАСТ
СИНТЕЗ
КОНТРАКТ
ЕРДЕ БАНК
РЕАЛ БАНК
ПРЕМIУМ
ПРОМЕКОНОМБАНК
IНТЕРБАНК
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК РАЦІОН.ФІНАНС.
ЛЕГБАНК
АКОРДБАНК
ЄВРОБАНК
IНВЕСТБАНК
ВОЛОДИМИРСЬКИЙ
ФІНРОСТБАНК
ПОЛІКОМБАНК
КОНКОРД
КРЕДИТВЕСТ БАНК
РЕГІОН БАНК
ДНІСТЕР
ПРОМИСЛОВО-ФІНАНСОВИЙ БАНК
ДОЙЧЕ БАНК ДБУ
ПРОФІНБАНК
КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК
БАНК СТОЛИЦЯ
УКООПСПІЛКА
ТРАНСБАНК
ПРАЙМ-БАНК
БАНК РУСКИЙ СТАНДАРТ
ДІАЛОГБАНК
ЄВРОПРОМБАНК
ОЛІМПІЙСЬКА УКРАЇНА
ФІНЕКСБАНК
ОКСІ БАНК
СТОЛИЧНИЙ
ТММ-БАНК
ВЕЛЕС
МОТОР БАНК
IПОБАНК
АРМА
СХІДНО-ПРОМИСЛ.КОМЕРЦ.БАНК
УКРБУДІНВЕСТБАНК
УКРАЇНСЬКА ФІНАНСОВА ГРУПА
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ
КРЕДИТ - ОПТИМА
ФАМІЛЬНИЙ
РАДАБАНК
ПРИВАТІНВЕСТ
УКРАЇНСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТР.ТА РОЗВ.
БАНК НАРОДНИЙ КАПIТАЛ
ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ
АВАНТ-БАНК
АЛЬЯНС
БАНК 3/4
Усього по групі IV (122 банки)
Собственники украинских банков 2009 (файл в формате .pdf)
Банкиры рассказали, что мешает иностранным инвесторам в Украине
Иностранных инвесторов отпугивают бессистемность, фрагментарность и противоречивость государственной антикризисной политики, а также произвол, царящий в отечественной юридической системе
Такое мнение высказали банкиры во время заседания Финансового пресс-клуба, организованного при поддержке "Зеркала недели".
По словам старшего банкира ЕБРР Александра Павлова, непоследовательные решения, которые сегодня принимаются для преодоления проблем финансового сектора, ведут к тому, что западные инвесторы видят абсолютно разные сигналы, с высокой частотой исходящие от страны. "Когда принимается закон, а уже через неделю предлагается его изменить, и при этом делаются непоследовательные заявления различными участниками рынка или властями, это, конечно, дезориентирует зарубежных бизнесменов, инвесторов. И при увеличении количества такого рода непоследовательных сообщений из страны непонимание того, что в ней происходит, конечно же, растет. Это существенно снижает инвестиционную привлекательность рынка", - отметил банкир.
Кроме того, по мнению банкиров, не способствует иностранным инвестициям и произвол, царящий в отечественной юридической системе. "То, что инвесторы, которые работают в нашей экономике, сегодня не могут пройти через барьеры судебных решений, которые иногда противоречат и логике, и законодательству, является едва ли не главным препятствием на пути денег", - подчеркнул глава правления банка "Финансы и Кредит" Владимир Хлывнюк.
По его мнению, Украине не выйти из кризиса, не изменив законодательную и правовую базу, не изучив мнение западных инвесторов и не поняв, что им необходимо предложить на украинском рынке. "На сегодняшний день мы осознаем, что есть очень много рынков с более устойчивой экономикой, более устойчивой юридической системой, с более дешевой рабочей силой, с не менее интересной ресурсной базой. И понять инвестора, который не идет в Украину, будет очень и очень легко", - подчеркнул Хлывнюк.
По словам банкира, отношение инвесторов к государству наиболее четко демонстрирует сегодняшняя разница между ставками коммерческого и квазигосударственного долга. "Один из наших клиентов привлек на Западе сотни миллионов долларов под LIBOR+7% годовых, в то время как квазигосударственный долг привлекается намного дороже. И это характеристика отношения западного инвестора к государству как таковому. Эту ситуацию нужно в корне переломить", - акцентировал он.
Напомним, Кабинет Министров Украины планирует остановить снижение инвестиций в 2010 году за счет инфраструктурных проектов к Евро-2012. В частности, на это планируется привлечь около 40 млрд. грн.
Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи
Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи
Зважаючи на нагальну необхідність підвищення ефективності діяльності державних органів у фінансово-кредитній сфері та з метою забезпечення макроекономічної стабільності в Україні Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 40, ст. 364; 2007 р., N 44, ст. 510):
1) у першому реченні частини першої статті 1 цифри і слова "180 календарних днів" замінити цифрами і словами "90 календарних днів";
2) у частині першій статті 2 цифри і слова "180 календарних днів" замінити цифрами і словами "90 календарних днів".
2. Статтю 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156 із наступними змінами) доповнити пунктом 5.19 такого змісту:
"5.19. Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з поставки (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, в заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення"
.
3. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181 із наступними змінами):
1) підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 доповнити словами "який для банківських установ доповнюється переліком, затвердженим Національним банком України";
2) підпункт 7.9 статті 7 доповнити підпунктом 7.9.7 такого змісту:
"7.9.7. З метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.
При першому відступленні зобов'язань валові витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі фактичної заборгованості за основним боргом, процентами та іншими платежами за договором за умови, що такі проценти та платежі були включені до складу валового доходу в попередніх податкових періодах відповідно до вимог цього Закону, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу валових доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу валових витрат згідно з вимогами цього Закону.
Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу валового доходу платника податку.
Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, отримані збитки не включаються до складу валових витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи";
3) у статті 12: у пункті 12.2: назву та підпункти 12.2.1 - 12.2.3 викласти в такій редакції:
"12.2. Особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами
12.2.1. Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування збитків за всіма видами кредитних операцій (у тому числі гарантій, поручительств, акцептів та авалів, підтверджених акредитивів, зобов'язань з кредитування, консолідованого іпотечного боргу), коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством (далі - страховий резерв).
Страховий резерв формується банком самостійно в розмірі та в порядку, передбачених методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів відповідно до повноважень, та включається до складу валових витрат.
12.2.2. До складу валових витрат включається 80 відсотків (для банків на період до 1 січня 2011 року - 100 відсотків) сукупного розміру страхового резерву, сформованого банком або небанківською фінансовою установою згідно з підпунктом 12.2.1 цього пункту.
12.2.3. У разі якщо за результатами звітного податкового періоду сукупний розмір страхового резерву, сформованого згідно з підпунктами 12.2.1 і 12.2.2, зменшився (крім випадку його зменшення внаслідок відшкодування банком безнадійної заборгованості позичальника, у встановленому законодавством порядку за рахунок страхового резерву кредитора), надлишкова сума страхового резерву, яка включена до валових витрат, спрямовується на збільшення валового доходу банку за результатами такого звітного періоду";
підпункт 12.2.4 виключити;
підпункти 12.3.2, 12.3.4 та 12.3.7 пункту 12.3 викласти в такій редакції:
"12.3.2. Заборгованість кредитора, що виникла внаслідок невиконання зобов'язань по векселю, відшкодовується за рахунок страхового резерву після визнання платника по векселю у встановленому законодавством порядку банкрутом.
Заборгованість кредитора по боргових цінних паперах (крім векселів), що виникла внаслідок невиконання емітентами своїх зобов'язань, відшкодовується за рахунок страхового резерву після визнання емітента банкрутом у порядку, встановленому чинним законодавством.
Заборгованість фінансової установи від володіння акціями та іншими пайовими цінними паперами, емітенти яких визнані банкрутами та за якими скасована державна реєстрація випуску (емісії) таких цінних паперів, відшкодовується за рахунок страхового резерву після оприлюднення рішення про скасування випуску (емісії) цінних паперів відповідними органами за умови, що договори на придбання таких цінних паперів або внески до статутного капіталу було здійснено фінансовою установою до моменту оголошення інформації про скасування реєстрації випуску (емісії).
У разі якщо кредитор у наступних податкових періодах здійснює продаж або відчужує іншим способом за відповідну компенсацію цінні папери, заборгованість за якими була попередньо відшкодована за рахунок страхового резерву, або отримує будь-які суми коштів як компенсацію їх вартості, сума отриманих (нарахованих) доходів включається до складу валових доходів кредитора за наслідками відповідного податкового періоду, в якому відбувся такий продаж (відчуження)";
"12.3.4. Заборгованість, забезпечена заставою (у тому числі іпотекою), погашається у порядку, передбаченому нормами відповідних законів.
Заставодержатель має право відшкодувати за рахунок страхового резерву частину заборгованості, що залишилася непогашеною після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до умов закону та договору. У разі якщо відповідно до законодавства заборгованість особи вважається повністю погашеною після проведення позасудового звернення стягнення на предмет застави незалежно від суми коштів (вартості майна), що надійшла кредитору, за рахунок страхового резерву відшкодовується частина заборгованості, що перевищує суму коштів (оціночну вартість майна), фактично отриманих кредитором";
"12.3.7. Прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми або померлими відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора після отримання свідоцтва про смерть або після винесення рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або померлими за умови, що таке рішення було прийнято після дня укладення кредитної угоди.
Після відшкодування простроченої заборгованості відповідно до цього підпункту кредитор має право здійснити юридичні заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості із спадку такої фізичної особи у межах та в порядку, визначених законодавством";
4) статтю 22 доповнити пунктами 22.14 і 22.15 такого змісту:
"22.14. Для визначення доходів або витрат платника податку від збільшення (зменшення) страхових резервів починаючи з податкового періоду, в якому набирає чинності цей Закон, на 1 січня 2009 року розраховується сума страхових резервів, сформованих відповідно до пункту 12.2 статті 12 цього Закону в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи".
При цьому коригування суми валових витрат (доходів) у зв'язку із створенням та використанням страхових резервів, сформованих до 1 січня 2009 року, не здійснюється.
22.15. Тимчасово, на період з 1 січня 2009 року до 1 січня 2011 року (включно), для банків-резидентів датою збільшення валових доходів від здійснення кредитних операцій є дата отримання таких доходів.
Доходи від кредитних операцій банків, нараховані за період з 1 січня 2009 року до 31 грудня 2010 року (включно) але не отримані станом на 1 січня 2011 року, включаються до складу валового доходу банку на дату їх фактичного отримання".
4. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238; 2000 р., N 42, ст. 351; 2002 р., N 17, ст. 117; 2006 р., N 12, ст. 100):
1) абзац восьмий статті 1 викласти в такій редакції:
"валютна позиція - співвідношення вимог та зобов'язань банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за іноземними валютами та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за іноземними валютами та банківськими металами перевищує обсяг зобов'язань";
2) статтю 51 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"Національний банк України щоквартально надає інформацію Президенту України, Кабінету Міністрів України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності щодо безготівкової емісії у відповідному періоді, а саме:
проведення операцій з рефінансування банків;
проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;
проведення операцій на фондовому ринку".
У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.
5. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30; 2006 р., N 43, ст. 416):
1) пункт 4 частини третьої статті 30 доповнити абзацом другим такого змісту:
"У разі якщо субординований борг наданий в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України, він враховується при розрахунку капіталу за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, встановленим на звітну дату";
2) у статті 31:
частину першу викласти в такій редакції:
"Мінімальний розмір статутного капіталу на день реєстрації банку не може бути менше 75 мільйонів гривень. Національний банк України не має права вимагати змін до статутного капіталу банків, зареєстрованих до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених законодавством";
частини другу та третю виключити;
3) пункт 6 частини другої статті 47 викласти в такій редакції:
"6) придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг)".
6. У Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 37, ст. 308; 2004 р., N 52, ст. 564; 2005 р., N 6, ст. 133; 2006 р., N 13, ст. 110):
1) у пункті 4.2 статті 4:
підпункт 4.2.11 після слів "за якою минув строк позовної давності" доповнити словами та реченням такого змісту "та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації";
підпункт 4.2.17 після слів "та сумою коштів" доповнити словами "отриманих такою особою від інших осіб у разі відступлення права вимоги таким іншим особам, у тому числі якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу, або";
2) у пункті 10.1 статті 10:
абзац перший після слів "за іпотечним житловим кредитом" доповнити словами "наданим позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах";
після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів".
У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
3) у підпункті 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 слова та цифри "з 1 січня 2010 року" замінити словами та цифрами "з 1 січня 2013 року".
7. У Законі України "Про режим іноземного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 19, ст. 80):
1) у статті 2:
абзац третій викласти в такій редакції:
"валюти України - відповідно до законодавства України";
доповнити частиною другою такого змісту:
"Іноземні інвестори здійснюють інвестиційну діяльність у грошовій формі виключно через інвестиційні рахунки, відкриті в уповноважених банках України. Для іноземного інвестування на інвестиційні рахунки в іноземній валюті зараховується іноземна валюта, що визнається Національним банком України вільно конвертованою валютою";
2) у статті 13:
доповнити новою частиною першою такого змісту:
"Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється в обов'язковому порядку".
У зв'язку з цим частини першу і другу вважати відповідно частинами другою і третьою;
частину другу після слова "інвестицій" доповнити словами "у майновій формі";
доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Державна реєстрація іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Встановити, що пункт 7 розділу I та пункти 6, 7, 8, 9, 10, 11 розділу II цього Закону діють до 1 січня 2011 року.
2. Кабінету Міністрів України та Національному банку України у місячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
3. До 1 січня 2012 року встановлюється гранична сума коштів, залучених на умовах субординованого боргу, що включаються до регулятивного капіталу банку, у розмірі не більше 100 відсотків основного капіталу банку. Кошти, залучені у цей період на умовах субординованого боргу, включаються до капіталу банку в повному обсязі без врахування обмежень, встановлених для додаткового капіталу. До 1 січня 2012 року субординований борг включається до капіталу банку без щорічного зменшення на 20 відсотків від його первинної вартості.
4. Надати право комерційним банкам проводити за погодженням із кожним позичальником у термін до 31 грудня 2010 року реструктуризацію заборгованості за кредитами позичальників - фізичних осіб.
Реструктуризація розповсюджується на:
1) кредити, видані комерційними банками до 1 жовтня 2008 року;
2) кредити, номінальна сума яких не перевищує 1 млн. гривень, у тому числі деноміновані в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку України на 1 жовтня 2008 року.
При іпотечному кредитуванні реструктуризації підлягають тільки кредити під заставу житлової нерухомості, яка є єдиним помешканням позичальника та його сім'ї.
Реструктуризація здійснюється шляхом:
1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за кредитними договорами на термін не більше двох років;
2) продовження терміну кредитних договорів з урахуванням обмежень, що діють у комерційних банках, та обставин щодо фінансового стану, в яких знаходяться позичальники;
3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї.
За реструктуризованими згідно із цією частиною кредитними договорами комерційні банки мають звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.
У разі якщо позичальник за іпотечним кредитом обслуговує реструктуризовані зобов'язання у повному обсязі та своєчасно протягом п'яти років з дня реструктуризації боргу, позичальник отримує право, а комерційний банк має зобов'язання на щорічне зменшення на 0,25 відсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п'яти років з віднесенням зазначеної суми на валові витрати банку.
5. Ввести на 2009 - 2010 роки мораторій на примусове виселення із житла, в якому зареєстрована фізична особа - іпотекодавець і це житло є єдиним житлом іпотекодавця, у разі якщо відсотки за іпотечним житловим кредитним договором сплачуються своєчасно або з максимальною затримкою до двох місяців, а також документально врегульовано питання реструктуризації боргу на узгоджених з банком умовах.
6. Фінансові установи мають право надавати кредити, позики в іноземній валюті фізичним особам - резидентам і нерезидентам, які не займаються підприємницькою діяльністю, тільки для оплати послуг нерезидентам за лікування та навчання за кордоном. Фінансові установи надають кредити, позики шляхом безпосереднього спрямування коштів на рахунок лікувальної установи або закладу освіти за умови пред'явлення фізичною особою-позичальником відповідних підтверджуючих документів та з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють порядок здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб.
7. Надання (отримання) кредитів, позик в іноземній валюті на території України та погашення (сплата) основного боргу і процентів за кредитами, позиками, наданими після набрання чинності цим Законом, здійснюються в безготівковій формі.
8. Забороняється внесення резидентами - фізичними та юридичними особами будь-яких змін до договорів про залучення ними кредитів (позик, поворотної фінансової допомоги) в іноземній валюті від нерезидентів, в результаті яких скорочуються строки виконання резидентами-позичальниками зобов'язань перед нерезидентами-кредиторами за такими договорами або які передбачають їх дострокове виконання.
9. Національному банку України тимчасово зупинити реєстрацію змін до договорів про залучення резидентами-позичальниками кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів, які стосуються скорочення строків виконання резидентами-позичальниками зобов'язань за такими договорами або їх дострокового виконання.
10. Забороняється дострокове виконання резидентами фізичними та юридичними особами зобов'язань перед нерезидентами-кредиторами за договорами про залучення резидентами-позичальниками кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів.
Заборона, встановлена абзацом першим цього пункту, розповсюджується також на договори, укладені до набрання чинності цим Законом.
11. Іноземні інвестиції у грошовій формі на території України здійснюються в національній валюті України та у порядку, визначеному Національним банком України.
12. Банки, які на день прийняття цього Закону мали дозволи Національного банку України на здійснення окремих операцій, до 1 січня 2012 року можуть продовжувати ці види діяльності за умови, що їх регулятивний капітал перевищує зареєстрований статутний капітал та вони виконують норматив адекватності капіталу.
Президент України В. ЮЩЕНКО
м. Київ
23 червня 2009 року
N 1533-VI
Закон Украины №1533 'О внесении изменений в некоторые законы Украины с целью преодоления негативных последствий финансового кризиса' на русском языке (машинный перевод)
Дресс-код банкира
"Нелегкая" небритость или грязная обувь, туфли на высоких каблуках или яркий макияж, реже - глубокое декольте и короткая юбка. Что это? Это табу корпоративного стиля банковских сотрудников и сотрудниц. Несмотря на запреты, встретить в отделении банка операциониста с трехдневной щетиной или ярко накрашенную кассиршу можно довольно часто. HR-специалисты финучреждений говорят, что активно борются с такими явлениями, так как внешний вид персонала - это лицо банка. Какие требования выставляют банки к внешнему виду своих сотрудников и что они предпринимают для того, чтобы корпоративный стиль соблюдался?
Одеть всех сотрудников в единую форму одежды не отважился в Украине ни один банк. Однако каждый из них прописал, как должен выглядеть персонал, находясь на рабочем месте. "Для финансовых гидов и кассиров торговых точек нашего банка обязательные элементы одежды для мужчин - белая рубашка, деловой костюм и красный корпоративный галстук, для женщин - белая блузка, черная юбка и красная корпоративная косынка", - говорит директор департамента управления персоналом VAB Банка Александр Ступко.
В Дельта Банке вместо красных косынок кредитных инспекторов одели в красные жилеты. Используют корпоративную символику и в других учреждениях. "Наш персонал носит корпоративные шарфики либо галстуки", - отмечает директор по маркетингу и развитию продуктов Платинум Банка Анджей Олейник. Такая корпоративная мелочь, как галстуки, платки, шарфы, бейджи, значки либо жилетки, используется практически в каждом банке.
В некоторых финучреждениях пошли дальше. К примеру, в УкрСиббанке сотрудников подразделения Private Banking одели в свои костюмы, а финансовых консультантов обычных отделений - в джемперы, все за счет банка. "Костюмы для менеджеров были пошиты у отечественных дизайнеров, использовалась итальянская ткань", - говорит начальник управления корпоративных стандартов УкрСиббанка Марина Булах. Такая одежда выдается сотрудникам бесплатно на полгода-год.
В банке "Надра" персонал к зиме еще и утеплили. "В зимний период сотрудники имеют право носить корпоративные флисовые куртки, сшитые за счет банка", - сообщили в финучреждении.
Face control
Требования к внешнему виду сотрудников фронт-офиса многих банков напоминают выдержки из делового этикета и протокола. В них прописаны не только цвет и фасон одежды, но и качество вещей. "Сотрудникам банка рекомендуется придерживаться классического стиля, который характеризуется респектабельностью, четкими, определенными линиями и формами в одежде, высоким качеством вещей. Допускается присутствие актуальных цветов, модных пропорций и аксессуаров", - отмечает заместитель начальника отдела по связям с общественностью и коммуникациям OTП Банка Ангелина Деревлева. Причем финансирование покупок качественной одежды из добротных материалов со стороны банка не происходит.
Каблук не выше 6 см
Особое внимание банкиры уделяют обуви. К примеру, женщинам на высоких каблуках в отделении банка нет места. "Туфли должны быть черными или в тон одежды, на низком или среднем каблуке 4-6 см", - сообщили в банке "Надра". В Платинум Банке каблуки у женщин должны быть на сантиметр ниже, чем у сотрудниц банка "Надра", а длина юбки должна быть не короче середины колена.
Вместе с тем банкиры признаются, что запретить сотрудницам глубокое декольте или высокий каблук очень сложно, так как в Украине сформировался свой стиль деловой одежды, в который вошли и "шпилька" и декольте. "Невозможно заставить красивую украинку спрятать то, чем она очень гордится", - шутит Марина Булах из УкрСиббанка. Особенное внимание уделяется не только одежде, но и опрятности. "Среди требований к внешнему виду - аккуратная прическа, для мужчин - гладко выбритое лицо", - говорит директор по персоналу Universal Bank Татьяна Костюченко.
В Кредитпромбанке к традиционным нормам этикета добавляют и "эмоциональные". "Строго запрещено плохое настроение и скучное выражение лица", - шутит советник по коммуникациям Кредитпромбанка Богдан Литвин.
За внешним видом сотрудников нужен глаз да глаз, поэтому в банках на руководителей подразделений возложена миссия не только руководить бизнес-процессами, но и следить за чистотой обуви и длиной юбок. "Контролируют соблюдение требований к внешнему виду на местах руководители самостоятельных подразделений, а в целом по банку - сотрудники департамента управления персоналом совместно с сотрудниками департамента маркетинга", - говорят в банке "Надра". Причем если ряд банков применяют только устные замечания по несоответствию внешнего вида, то отдельные финучреждения относятся к этому намного строже. "В случае нарушения корпоративного стиля одежды применяются дисциплинарные или административные меры взыскания: предупреждения, выговоры, снижение надбавок к заработной плате в любом объеме, вплоть до 100%", - утверждает Александр Ступко. По его словам, если, несмотря на все предупредительные меры, человек продолжает упрямо демонстрировать свое неуважение к корпоративной культуре, его могут уволить.
В некоторых банках признаются, что корпоративный стиль не всегда нравится сотрудникам. К примеру, на Дельта Банке, перед тем как одеть на кредитных инспекторов красные жилетки, пришлось облачить в них весь топ-менеджмент, сфотографировать и показать снимки всем возмущенным. "Фотографии были размещены в брошюре корпоративного стиля, которая была разослана на все точки продаж Дельта Банка. После такого подхода сотрудники пересмотрели свое отношение к корпоративным жилеткам и с того момента проблем не возникало", - вспоминает начальник управления по работе с персоналом Дельта Банка Елена Урусова.
Клиент доволен
Банкиры понимают, что внешний вид сотрудников фронт-офиса - это лицо банка, поэтому тщательно отслеживают все отзывы клиентов по этому вопросу. Даже проводят специальные исследования. "Согласно результатам внутреннего исследования за IV квартал 2009 года "Голос клиента", 99,54% клиентов ответили, что им импонирует тот факт, что сотрудники отделений соблюдают корпоративный стиль одежды", - утверждает Ангелина Деревлева. В банке "Надра" подсчитали, что на внешний вид сотрудников финучреждения положительно реагируют 70% их клиентов.
Что носят топ-менеджеры банков
Игорь Францкевич, экс-первый зампредседателя правления Проминвестбанка
Как правило, я одеваюсь за границей. Но это имеет под собой примитивную основу - в Киеве мне, как правило, некогда ходить по магазинам. По размерам мне подходят Австрия и Германия - в французских и итальянских магазинах продают костюмы с короткими для меня рукавами и рубашки-маломерки. В Европе я трачу на шопинг два дня и закрываю вопрос с одеждой на год.
Костюмов у меня всего 6-7, я не люблю их покупать много, потому что они надоедают, выходят из моды, брюки в костюмах снашиваются гораздо быстрее, чем пиджаки. Выбираю одежду сам, максимум, кто мне может помочь, - это продавцы в магазине.
Сергей Щербина, временный администратор Родовид Банка
Больше всего в моем гардеробе синих костюмов - это бизнес-цвет. Костюмы у меня постоянно меняются, уходят к знакомым, родственникам. Тех, которые постоянно ношу, - примерно пять. Я предпочитаю британские рубашки, поэтому, когда нахожусь за границей, посещаю сеть британских магазинов Pink.
Костюмы покупаю как за границей, так и в Украине. Лучше, конечно, за рубежом, так как там они как минимум в два раза дешевле.
Когда я знаю, что в пятницу у меня нет никаких встреч, я позволяю себе прийти на работу в однотонных джинсах, рубашке и пиджаке. Никаких свитеров.
Владимир Хлывнюк, председатель правления банка "Финансы и Кредит"
Одеваюсь в Украине, на шопинг за границей нет времени. У меня нет любимых марок одежды, покупаю то, что приходится по душе. Одеваюсь сам, хотя иногда к этому подключается моя дочь - она профессиональный модельер.
Я - лицо банка, поэтому прийти в джинсах не могу. В пятницу позволяю себе легкий стиль - без галстука. У меня костюмы есть на понедельник, вторник и среду, потом повторяюсь. Стоимость моих костюмов измеряется не в тысячах долларов, я не одеваюсь в "Мандарине" или Helen Marlen.
Дмитрий Зинков, председатель правления ОТП Банка
В силу своей работы я достаточно часто езжу за границу. Там у меня есть свободное время, которого нет в Украине. Поэтому в основном на мне вещи, купленные за рубежом. Мне очень нравится шопинг в Австрии - в Вене демократичные цены и удобные по расположению магазины. По фасону и тканям костюмов мне нравится два бренда - Corneliani и Hugo Boss. Средняя цена костюма от 500 до 1 тыс. евро, рубашки - 100-150 евро, а галстуки мне обычно дарят.
Сколько у меня костюмов, не помню, десяток есть, может быть, даже больше. В выборе одежды я советуюсь с супругой, больше всего люблю темно-синие и коричневые костюмы. У нас в банке нет свободного пятничного стиля, хотя это позитивно сказывается на атмосфере, на климате в коллективе. Но в банках пятница - обычный рабочий день, поэтому и одежда должна быть деловая каждый день.
КАК ДОЛЖНЫ ОДЕВАТЬСЯ БАНКИРЫ
Мужчины
Одежда: 1. Деловой костюм-двойка или костюм-тройка сдержанных тонов, галстук.
- Цвет делового костюма: серый, темно-серый, темно-синий. Черный - для самых торжественных событий. Для весенних и летних костюмов - цвет слоновой кости, какао, беж.
Рубашка с длинным рукавом одноцветная, белая или цвета слоновой кости, голубая, бежевая, в тонкую клеточку или едва заметную полоску. Чем темнее костюм, тем светлее должна быть рубашка.
Галстук следует подбирать в тон костюму. К однотонному костюму и рубашке - галстук с рисунком. Если костюм имеет рисунок (в полоску, клеточку), то галстук и рубашка - однотонные. Галстук должен завязываться так, чтобы конец был на уровне середины пояса.
Цвет носков должен соответствовать костюму или быть темнее.
Обувь классического стиля. Черные или темно-коричневые кожаные туфли без узоров и крупных пряжек. Ботинки цвета светлого загара, бежевые, серые и белые можно носить только летом со светлыми летними костюмами.
Украшения: сотрудник не должен носить "слишком массивных" украшений. Из украшений допустимы часы на кожаном ремне, обручальное кольцо, запонки, зажим для галстука.
Парфюмерия: с умеренной интенсивностью запаха.
Женщины
Волосы: чистые, длина волос до плеч или короче. Прическа должна быть опрятной. Длинные волосы - собраны.
Макияж: деловой, спокойный
Маникюр: сдержанных тонов, ногти короткие или средней длины
Одежда: Деловой костюм однотонный или в мелкую полоску (жакет, блузка, юбка или классические брюки), платье-костюм консервативного или классического кроя.
- Традиционные цвета для деловой одежды женщины: серый, темно-синий, оливковый и бордовый, допустимы также черный и коричневый. Для весенних и летних костюмов - цвет слоновой кости, какао, беж.
Комплект: блузка или жакет сдержанных цветов "плюс" юбка или брюки. Юбка (брюки) должна соответствовать жакету или блузке. Силуэт юбки прямой, суженный или несколько расширен к низу. Длина до колена (+ 5 см.) или до голени. Брюки средней ширины или прямые, классического покроя.
В официальной или торжественной обстановке обязательны колготы или чулки - прозрачные, несколько темнее цвета кожи.
Туфли-лодочки с закрытой пяткой и носком, туфли на каблуке средней высоты - от 3 до 6 см. Цвет обуви должен соответствовать или быть на тон темнее от цвета самой низкой детали одежды (подолу юбки).
Украшения: достаточно одеть одно-два золотые или серебряные украшения
Парфюмерия: желательно не злоупотреблять духами.
Источник: "Дело"
Леся ВОЙТИЦКАЯ (Дело, № 15, 5 февраля 2010)
Регистрация вкладчиков "Укрпромбанка" в очереди для получения вклада на специальном сайте "Родовид банка"
Родовід-банк розпочинає видачу вкладів клієнтам Укрпромбанку
Починаючи з 17 листопада, клієнти Укрпромбанку можуть звертатися до Родовід-банкудля повного переоформлення свого депозитного вкладу або коштів з карткового/поточного рахунків
Телефони для довідок:
0 (44) 200-10-90
0-800-50-8888 (дзвінки зі стаціонарних телефонів безкоштовні по всій Україні)
Реєстрація в електронній черзі: https://order.rodovidbank.com/upbdepoline
або за електроною поштою: upbdepoline@rodovidbank.com
надіславши наступну інформацію:
- ПІБ вкладника;
- номер ІПН (ідентифікаційний код);
- контактний телефон;
Через деякий час, на Вашу електронну адресу, з якої було відправлено запит, надійде лист де будуть вказані: дата, час та адреса відділення, куди звернутися за Вашим вкладом.
Інформація зі спеціального веб-сайту Родовід-банку http://www.helpukrprombank.com/
