Родовід-банк розпочинає видачу вкладів клієнтам Укрпромбанку
Починаючи з 17 листопада, клієнти Укрпромбанку можуть звертатися до Родовід-банкудля повного переоформлення свого депозитного вкладу або коштів з карткового/поточного рахунків
Телефони для довідок:
0 (44) 200-10-90
0-800-50-8888 (дзвінки зі стаціонарних телефонів безкоштовні по всій Україні)
Реєстрація в електронній черзі: https://order.rodovidbank.com/upbdepoline
або за електроною поштою: upbdepoline@rodovidbank.com
надіславши наступну інформацію:
- ПІБ вкладника;
- номер ІПН (ідентифікаційний код);
- контактний телефон;
Через деякий час, на Вашу електронну адресу, з якої було відправлено запит, надійде лист де будуть вказані: дата, час та адреса відділення, куди звернутися за Вашим вкладом.
Інформація зі спеціального веб-сайту Родовід-банку http://www.helpukrprombank.com/
Регистрация вкладчиков "Укрпромбанка" в очереди для получения вклада на специальном сайте "Родовид банка"
НБУ - Щодо обмеження виїзду за межі України боржників банків
від 03.11.2009 р. N 49-012/2687-20491
Щодо обмеження виїзду за межі України боржників банків
Національний банк України у зв'язку із зверненням Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо виконання пункту 2 Указу Президента України від 08.10.2009 N 813/2009 "Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі" у частині тимчасової відмови у виїзді за кордон громадянам України, які мають невиконані кредитні зобов'язання, зазначає таке.Правові підстави для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон визначені статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", якими, зокрема, є дія неврегульованих аліментних, договірних чи інших невиконаних зобов'язань; порушення проти громадянина України кримінальної справи; подання щодо громадянина України цивільного позову до суду.
При цьому органам Державної прикордонної служби України на підставі пункту 4 статті 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" надано право не пропускати через державний кордон України осіб, яким тимчасово обмежено право виїзду з України за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів.Таким чином, тимчасове обмеження громадян України у праві виїзду за кордон у разі невиконання ними кредитних зобов'язань здійснюється за рішенням суду або постановою прокурора, прийнятою на підставі статті 981 Кримінально-процесуального кодексу України.
При цьому звертаємо увагу, що згідно зі статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні, зокрема судових рішень, покладається на Державну виконавчу службу України.
Листом Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 N 25-32/463, N 25-5347 і листом Міністерства юстиції України від 06.06.2008 N 25-32/507 визначено порядок взаємодії органів Державної виконавчої служби України та Державної прикордонної служби України щодо виконання судових рішень про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України, а також надано роз'яснення з даного питання.
Так, державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка не пізніше наступного дня після надходження зазначеної ухвали суду приймає її до виконання, про що повідомляє листом відповідний орган державної виконавчої служби.
У разі виконання боржником відповідних зобов'язань та у зв'язку із закінченням виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.
Також слід враховувати, що згідно зі статтею 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом постановлення ухвали про заборону вчиняти певні дії (тимчасово обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України).
Таким чином, у разі звернення банків до суду із позовами про стягнення кредитної заборгованості з клієнтів - фізичних осіб рекомендуємо скористатися правом забезпечення таких позовів шляхом подання до суду відповідних заяв.
Відповідно до статті 153 Цивільного процесуального кодексу України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
З огляду на зазначене, у разі прийняття судами України рішень про тимчасове обмеження осіб (боржників) у праві виїзду за межі України, у тому числі за ініціативою банків, забезпечення виконання таких судових рішень покладається на органи державної виконавчої служби України у вищезазначеному порядку.
У разі порушення кримінальної справи щодо особи, яка має невиконані кредитні зобов'язання перед банком, та винесення прокурором постанови про заборону такій особі виїжджати за межі України до закінчення досудового розслідування, органи Державної прикордонної служби України на підставі статті 25 Кримінально-процесуального кодексу України зобов'язані забезпечити виконання такої постанови.
Виконавчий директор - директор
Дирекції з банківського
регулювання та нагляду В. В. Пасічник
НБУ - Зміни порядку здійснення валютно-обмінних операцій
витримки
1.3. Операції, зазначені в абзацах другому - шостому пункту 1.2 цієї Інструкції, на суму, що перевищує 15 000 гривень, здійснюються лише через каси банку, фінансової установи, в операційному залі об'єкта поштового зв'язку [(далі - каса банку (фінансової установи)] після пред'явлення документа, що засвідчує особу, яка здійснює операцію з готівкою, із зазначенням у довідках та квитанціях прізвища, імені, по батькові (за наявності) особи, а на суму, що перевищує 50000 гривень, крім того, зазначаються серія та номер паспорта (іншого документа, що засвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання (реєстрації), ідентифікаційний номер особи згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (за наявності). Копія з відповідних сторінок паспорта, що містять зазначені дані (іншого документа, що засвідчує особу), залишається в документах дня банку [(фінансової установи, національного оператора поштового зв'язку - (далі - фінансові установи)] під час здійснення лише операцій на суму, що перевищує 50000 гривень. 1.4. Банку (фінансовій установі) забороняється здійснювати операції з продажу іноземної валюти через касу банку (фінансової установи) одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що перевищує в еквіваленті 80000 гривень, з метою запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
3.2. Банк (фінансова установа) не має права змінювати значення курсу купівлі та продажу іноземних валют протягом операційного (робочого) дня.
4.2. Комісійна винагорода за здійснення операцій з купівлі-продажу дорожніх чеків, конвертації готівкової іноземної валюти, прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків стягується виключно в гривнях. Забороняється стягнення комісійної винагороди за здійснення операцій з купівлі-продажу іноземних валют за гривні".
Постанова КМУ и НБУ № 1133 (передача вкладов из Укрпромбанка в Родовид)
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ І НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 7 жовтня 2009 р. № 1133
Київ
Про взаємодію Кабінету Міністрів України і Національного банку України щодо відчуження товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" зобов'язань за вкладами фізичних осіб та активів публічному акціонерному товариству "Родовід Банк"
Установити, що:
Міністерство фінансів разом з Національним банком України забезпечує укладення з товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" договору щодо взаємодії між зазначеними банками, Міністерством фінансів та Національним банком України під час здійснення операцій з відчуження товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" зобов'язань за вкладами фізичних осіб та активів публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" (далі - відчуження зобов'язань та активів);
під час вирішення питання щодо відчуження зобов'язань та активів Міністерство фінансів за погодженням з Експертно-аналітичною радою з питань участі держави у капіталізації банків подає Кабінетові Міністрів України проект акта щодо попередньої додаткової капіталізації публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" у розмірі, визначеному за пропозицією Національного банку України у сумі, необхідній для дотримання економічних нормативів, установлених банківським законодавством, але не менше суми вкладів фізичних осіб, що гарантовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до законодавства;
після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо попередньої додаткової капіталізації публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" Національний банк України в установленому порядку надає дозвіл на відчуження активів товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк";
для проведення в установленому законодавством порядку незалежної оцінки активів товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", відібраних публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" для відчуження на його користь, зазначене публічне товариство за погодженням з Міністерством фінансів залучає оцінювача;
за результатами відчуження зобов'язань та активів Міністерство фінансів за погодженням з Експертно-аналітичною радою з питань участі держави у капіталізації банків подає Кабінетові Міністрів України проект акта щодо додаткової капіталізації публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" у розмірі, визначеному як різниця між такими зобов'язаннями та активами з урахуванням його попередньої додаткової капіталізації;
Національний банк України:
- забезпечує продаж публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" іноземної валюти в обсязі, необхідному для виплати вкладів фізичних осіб в іноземній валюті;
- здійснює викуп облігацій внутрішньої державної позики, випущених державою на суму, що відповідає розміру додаткової, в тому числі попередньої капіталізації публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", протягом п'яти банківських днів з дня надходження від нього пропозиції щодо викупу таких облігацій відповідно до платіжного календаря публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" з виплати вкладів фізичних осіб, а також забезпечує підтримку ліквідності зазначеного банку, зокрема сприяє реструктуризації кредитів рефінансування, наданих Національним банком України.
Голова Національного банку України В. СТЕЛЬМАХ
www.helpukrprombank.comТелефони для довідок:
0 (44) 200-10-90
0-800-50-8888
(дзвінки зі стаціонарних телефонів безкоштовні по всій Україні)
МВФ перенес выдачу очередного транша на 2010 год
Украина не получит от Международного валютного фонда обещанные $3,8 млрд до президентских выборов, заявило вчера руководство фонда. Отсрочка предоставления кредита вызвана вступлением в силу закона о повышении минимальной зарплаты и прожиточного минимума.
Эксперты признают, что теперь будет остановлено финансирование ряда несоциальных статей бюджета, а давление на гривну усилится.
Международный валютный фонд (МВФ) возобновит работу с Украиной только после назначенных на 17 января 2010 года президентских выборов, сообщило вчера агентство Reuters со ссылкой на директора–распорядителя МВФ Доминика Стросс-Кана. Отказ МВФ был ожидаемым, так как Киев не выполнил ключевые требования фонда. Впрочем, до сих пор представители МВФ вероятность срыва переговоров не комментировали. Глава миссии МВФ в Украине Джейла Пазарбазиолу говорила лишь об их продолжении.
Миссия МВФ покинула Киев еще в конце октября, но ее глава госпожа Пазарбазиолу не завершила пересмотр июльской программы сотрудничества с Украиной. От достижения договоренностей с Киевом зависело решение совета директоров МВФ о выделении Украине 15 ноября четвертого транша кредита в $3,8 млрд. До этого Украина уже получила тремя траншами $10,5 млрд (из них Нацбанк – $5,8 млрд, Кабинет министров – $4,7 млрд) из общей двухлетней кредитной линии stand-by на $16,4 млрд.
Причиной отсрочки предоставления четвертого транша глава МВФ Доминик Стросс-Кан назвал вступление в силу закона о повышении с 1 ноября минимальной зарплаты и прожиточного минимума, который, вопреки критике МВФ, подписал Виктор Ющенко, повторно баллотирующийся в президенты. "Когда люди идут на выборы, решения могут отличаться от тех, что были приняты год назад, когда программа разрабатывалась,– заявил господин Стросс-Кан.– Сейчас особый период, так что нам надо дождаться результатов президентских выборов, чтобы иметь возможность продолжить работу с правительством".
В пятницу законопроектом #5297 Верховная рада внесла изменения в госбюджет-2009 и направила в Пенсионный фонд на выплату повышенных пенсий 717 млн грн, а на социальную помощь выделила 100 млн грн. По мнению первого заместителя главы секретариата президента Александра Шлапака, это позволит с 1 ноября увеличить социальные выплаты для 6,5 млн пенсионеров и 480 тыс. работников бюджетной сферы. При этом 50 народных депутатов уже попросили Конституционный суд определить, соответствует ли закон о повышении социальных стандартов основному закону.
По оценкам финансовых экспертов, решение МВФ создает риск как для бюджета, так и для курсовой стабильности гривны. "Деньги МВФ рассчитывались как ключевое подспорье в покрытии бюджетного дефицита. Поэтому непонятно, как правительство будет их компенсировать",– отмечает заместитель председателя правления Дочернего банка Сбербанка России Дмитрий Золотько.
"Правительству удастся обеспечить оплату социальных статей бюджета. Но финансирование всех остальных статей, вероятно, будет перенесено на следующий бюджетный год",– говорит заместитель председателя комитета Верховной рады по вопросам экономической политики Алексей Плотников (Партия регионов).
"Само решение МВФ на стабильность финансовой системы не повлияет – Украина уже погасила крупные суммы внешних долгов. Однако у НБУ стало меньше возможностей по стерилизации гривневой массы, а значит, если будут выплачиваться повышенные социальные стандарты, гривна может просесть до 8,5 грн/$",– говорит советник главы правления Укргазбанка Александр Охрименко.
Более серьезные угрозы, вызванные отсрочкой выдачи транша МВФ, ждут Украину в начале 2010 года. "Выборы в два тура закончатся в феврале, также необходимо время на формирование нового правительства. Поэтому транш Украина сможет получить лишь в марте-апреле, в то время как в начале 2010 года ожидается резкое снижение бюджетных поступлений",– отмечает директор экономических программ Центра им. Разумкова Василий Юрчишин.
Источник: КоммерсантЪ
НБУ - Про реєстр позичальників
Процес здійснення кредитної діяльності вимагає особливого підходу, оскільки кредитний ризик присутній в усіх видах діяльності банку, де результат залежить від діяльності контрагента-позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, або бере зобов'язання про їх надання незалежно від того, де відображається операція - на балансі чи поза балансом.Враховуючи те, що кожен окремий конкретний контрагент банку (позичальник, боржник), є джерелом індивідуального кредитного ризику, оцінка його кредитоспроможності ґрунтується на визначенні спроможності своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за усіма прийнятими зобов'язаннями, тобто зобов'язаннями перед усіма кредиторами.
Побудова ефективної системи ризик-менеджменту в банках неможлива без використання відповідних методів щодо ідентифікації та оцінки ризиків, а також інформації щодо позичальників-контрагентів.
З метою зменшення рівня кредитного ризику, підвищення надійності банків Національним банком України створена єдина інформаційна система обліку позичальників (боржників) "Реєстр позичальників", які мають прострочену заборгованість за кредитами, наданими банками.
ЄІС "Реєстр позичальників" функціонує з 2001 року і за цей час у ньому накопичено значний обсяг інформації стосовно клієнтів, які мають прострочену заборгованість перед банками, у тому числі банками, що ліквідовані, або знаходяться у стадії ліквідації.
Програмні засоби Національного банку України забезпечують захист інформації від несанкціонованого доступу на всіх технологічних ланках ЄІС "Реєстр позичальників".
За обсягом накопичених даних, рівню централізації і захисту інформації, ступеню контролю з боку координатора (Національного банку України) за діяльністю учасників системи ЄІС "Реєстр позичальників" не має аналогів в Україні.
Положення про єдину інформаційну систему "Реєстр позичальників", типова форма договору на участь у системі, форми надання даних до системи та отримання інформації з ЄІС "Реєстр позичальників", затверджені постановою Правління Національного банку України від 27.06.2001 N 245.
Національний банк України неодноразово звертав увагу на необхідність участі банків у ЄІС "Реєстр позичальників" (останній лист стосовно цього питання було направлено 06.10.2009 N 40-312/5355-18662).
Участь банків у ЄІС "Реєстр позичальників" є однією із складових загального комплексу заходів, спрямованих на підтримання належного рівня управління кредитним ризиком, безпеки банківської діяльності та фінансової стабільності, забезпечення захисту інтересів вкладників і кредиторів банків.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ваш банк на теперішній час ще не став учасником ЄІС "Реєстр позичальників", Національний банк рекомендує розглянути питання щодо участі у системі та укладанні відповідного договору.
Для участі в ЄІС "Реєстр позичальників" банку необхідно надіслати Національному банку України 2 екземпляри підписаного та скріпленого печаткою банку договору про підключення і роботу Вашого банку у ЄІС "Реєстр позичальників" на адресу: вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01008 (Департамент нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду).
Про прийняте рішення просимо повідомити письмово на електронну адресу Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду.
З повагою,
Виконавчий директор -
директор Дирекції з банківського
регулювання та нагляду В. В. Пасічник
НБУ - Про стимулювання кредитування економіки України
ПОСТАНОВА
від 3 листопада 2009 року N 650
Про стимулювання кредитування економіки України
З метою підтримки позитивних зрушень в економіці України, підвищення стабільності банківської системи, керуючись статтями 7 і 55 Закону України "Про Національний банк України", статтями 66, 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Правління Національного банку України постановляє:
1. Затвердити Тимчасовий порядок урахування банками вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями (далі - Тимчасовий порядок), що додається.
2. Дозволити банкам до 31.12.2011:
2.1. Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями:
ураховувати відповідно до Тимчасового порядку 100 відсотків вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків із рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, який підтверджено в бюлетені та розміщено на офіційному сайті однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors), за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні";
приймати забезпечення у вигляді майнових прав на нерухоме майно, що належить до житлового фонду, за якими після 01.10.2008 закінчився дворічний термін урахування, установлений Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 N 279, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.08.2000 за N 474/4695.
2.2. За кредитами, наданими позичальникам-товаровиробникам*, стан обслуговування заборгованості за якими визначений як "добрий", і умовами кредитних договорів, за якими строк погашення основного боргу та/або відсотків/комісій установлено не рідше одного разу на квартал:
не враховувати наявність збитків під час здійснення оцінки фінансового стану;
приймати під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями вартість забезпечення у вигляді іншого нерухомого майна з такими коефіцієнтами залежно від категорії кредитної операції:
стандартна - 80 %,
під контролем - 70 %,
субстандартна - 60 %;
застосовувати коефіцієнт ризику в розмірі 50 відсотків під час розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу / платоспроможності (Н2);
не здійснювати коригування розміру регулятивного капіталу банку на суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені стосовно одного контрагента, над нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), установленим Національним банком України, якщо таке перевищення пов'язане з наданням кредитів товаровиробникам і становить не більше п'яти процентних пунктів.
____________
* Товаровиробник - суб'єкт господарювання, видом економічної діяльності якого згідно з Державним класифікатором "Класифікація видів економічної діяльності", що зазначається у фінансовій та/або податковій звітності позичальника, є виробництво, добування, будівництво, сільське господарство, мисливство, лісове господарство, рибальство, рибництво.
3. Рекомендувати банкам:
під час надання кредитів позичальникам-товаровиробникам визначати рівень плати за кредитами, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України, підвищеної не більше ніж на 5 процентних пунктів залежно від рівня ліквідності наданого забезпечення;
кошти, вивільнені внаслідок застосування заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, спрямовувати виключно на кредитування позичальників-товаровиробників.
4. Узяти до уваги інформацію директора Юридичного департаменту В. В. Новікова щодо надсилання Міністерству фінансів України листа про підтримку Національним банком України більшості пропозицій Асоціації українських банків стосовно необхідності вдосконалення законодавчих та нормативно-правових актів з метою посилення захисту прав кредиторів і доручити Юридичному департаменту (В. В. Новіков) продовжити спільну з профільними міністерствами та відомствами роботу з питань урахування зазначених пропозицій.
5. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Н. В. Іваненко) довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів центрального апарату, територіальних управлінь Національного банку України і банків для використання в роботі.
6. Департаменту інспектування банків (С. В. Фабер) під час проведення інспекційних перевірок перевіряти дотримання банками вимог цієї постанови.
7. Ця постанова набирає чинності з дати підписання і діє до прийняття Національним банком України окремого рішення.
8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України В. Л. Кротюка.
Голова В. С. Стельмах
1. Тимчасовий порядок урахування банками вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями (далі - Порядок) установлює вимоги щодо урахування банками (далі - банк) вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків із рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors) (далі - банківські гарантії), під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні" відповідно до вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 N 279 (далі - Положення N 279).
2. Банк має право до 31.12.2011 під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні", ураховувати 100 відсотків вартості забезпечення у вигляді банківських гарантій.
3. Банк зобов'язаний за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні" та забезпеченими банківськими гарантіями:
забезпечувати облік відповідно до вимог Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 N 481;
здійснювати класифікацію відповідно до вимог Положення N 279;
за станом на 01.01.2012 сформувати в повному обсязі резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями відповідно до вимог Положення N 279. У випадку зниження рейтингу банку-гаранта нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою банк-бенефіціар зобов'язаний за станом на перше число місяця, наступного за місяцем, у якому рейтинг банку-гаранта знизився, сформувати в повному обсязі резерв для відшкодування можливих втрат за такими кредитними операціями відповідно до вимог Положення N 279.
Банк-бенефіціар зобов'язаний до 10.01.2012 надіслати до банку-гаранта реєстр позичальників, за якими настав гарантійний випадок, та вимогу щодо сплати коштів відповідно до банківської гарантії, якщо він не забезпечив формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями в строк, установлений абзацом четвертим цього пункту.
4. Банк має право застосовувати положення пункту 2 цього Порядку під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за умов:
погодження умов банківської гарантії Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків;
збереження банком-гарантом рейтингу не нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors), протягом строку дії банківської гарантії;
якщо отримана банківська гарантія передбачає, зокрема, таке:
валютою банківської гарантії є іноземна валюта 1 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34;
гарантійний випадок - факт несплати позичальником до 01.12.2011 заборгованості за кредитним договором (основного боргу та/або нарахованих відсотків/комісій), строк сплати якої настав відповідно до умов кредитного договору і за якою банком-бенефіціаром не сформовано в повному обсязі резерв відповідно до вимог Положення N 279, у строк, визначений абзацом четвертим пункту 3 цього Порядку, та/або зниження рейтингу банку-гаранта нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, що підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors);
гарантоване відшкодування банком-гарантом загальної суми заборгованості за кредитними договорами відповідно до складеного банком-бенефіціаром реєстру позичальників із зазначенням сум заборгованості за кожною кредитною операцією (основним боргом, нарахованими відсотками/комісіями) та реквізитів кредитних договорів;
розмір отриманої банківської гарантії достатній для гарантованого відшкодування банку-бенефіціару загальної суми заборгованості за кредитним договором (основним боргом та нарахованими відсотками/комісіями) на дату настання гарантійного випадку;
право банку-бенефіціара вимагати збільшення суми коштів грошового забезпечення (покриття) за банківською гарантією, зокрема, на суму можливих ризиків від зміни курсів іноземних валют, якщо валюта отриманої банківської гарантії відрізняється від виду валюти, у якій надано кредит;
зобов'язання банку-гаранта інформувати банк-бенефіціар про зниження рейтингу нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою;
сума гарантованого відшкодування загального розміру простроченої кредитної заборгованості відповідно до складеного банком-бенефіціаром реєстру позичальників за кредитами, яка відрізняється від виду валюти, у якій надана банківська гарантія, розраховується за офіційним курсом гривні або крос-курсом, визначеним за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день проведення операції (виконання банківської гарантії);
передавання всіх ризиків банку-бенефіціара за кредитною операцією з позичальником (контрагентом) до банку-гаранта в разі настання гарантійного випадку;
зобов'язання банку-гаранта сплатити кошти банку-бенефіціару протягом 5 робочих днів з часу надіслання банком-бенефіціаром до банку-гаранта вимоги та реєстру позичальників, за якими настав гарантійний випадок;
вартість гарантії не може перевищувати 0,1 % річних від розміру гарантованого відшкодування.
5. Банк-бенефіціар не пізніше наступного робочого дня за днем отримання суми гарантованого відшкодування за кредитними операціями списує з балансу заборгованість за цими кредитними операціями з одночасним її відображенням на позабалансових рахунках для здійснення подальшого обслуговування.
6. Уповноважений банк для відшкодування нерезиденту-гаранту іноземної валюти, перерахованої ним банку-бенефіціару в рахунок погашення заборгованості резидента-позичальника, якого було включено до складеного реєстру позичальників за банківською гарантією, здійснює купівлю іноземної валюти за заявою резидента-позичальника, до якої додаються:
письмове підтвердження банку-бенефіціара про те, що сума заборгованості за кредитною операцією включена до реєстру позичальників, за якими настав гарантійний випадок за банківською гарантією, що погоджена Національним банком України відповідно до вимог пункту 4 цього Порядку, а також про виконання банком-гарантом зобов'язань за цією кредитною операцією за резидента-позичальника (додається виписка за кредитним рахунком клієнта та копії платіжного доручення або SWIFT-повідомлення);
інші документи, що є підставою для купівлі іноземної валюти згідно з абзацами четвертим - сьомим підпункту "ґ" пункту 1 глави 3 розділу II Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 281.
7. Банк-бенефіціар зобов'язаний протягом строку дії банківської гарантії здійснювати контроль рейтингу банку-гаранта, зокрема шляхом використання інформації з офіційних сайтів провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors).
8. Банк має здійснювати операції з банківськими гарантіями та розрахунок резерву за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні", забезпеченими цими гарантіями, відповідно до внутрішньобанківського положення про порядок проведення кредитних операцій. Документи, що стосуються проведення зазначених вище операцій та розрахунку резерву, повинні подаватись на вимогу вповноважених працівників Національного банку України для перевірки достатності резервів під кредитні ризики.
«Эксперт-Рейтинг» обращается с открытым письмом к народным депутатам
Открытое письмо народным депутатам Украины
Исх. № РА-95 от «02» ноября 2009 г.
Рейтинговое агентство «Эксперт-Рейтинг» не поддерживает законопроект № 5288 «О внесении изменений в некоторые законы (относительно кредитных рейтингов)», поданный депутатом Партии регионов.
29 октября 2009 года в парламенте был зарегистрирован законопроект № 5288 (далее — «Законопроект»), поданный Лысовым Игорем Владимировичем, депутатом Партии Регионов, членом Комитета Верховной Рады строительства, мостостроения, жилищно-коммунального хозяйства и региональной политики.
Анализ законопроекта, проведенный РА «Эксперт-Рейтинг», выявил ряд существенных проблем, которые данный законопроект порождает. Принятие данного законопроекта негативно отразится на развитии рейтингования в Украине, в частности:
1. В Закон «О ценных бумагах и фондовом рынке» предполагается ввести статью 19, в которой предусмотрено, что деятельность РА должна лицензироваться ГКЦБФР. Законодатели, очевидно, не понимают, что кредитный рейтинг — это независимое мнение аналитиков РА о платежеспособности заемщика, которое формализуется в виде буквенной оценки. Высказанное аналитиками мнение не может лицензироваться, и такой практики лицензирования РА нет ни в одной стране мира. Отбор РА, рейтинговые оценки которых признаются регуляторами, происходит по принципу предоставления статуса признанных агентств, который по своей сути далек от лицензирования. Например, существующая в США практика признания рейтинговых агентств, а именно предоставление им так называемого статуса NRSRO, предусматривает публикацию требований регуляторов к РА и исполнение рейтинговыми агентствами-кандидатами таких требований с последующим уведомлением регуляторов. Наши же законотворцы сформулировали статью 19 таким образом, что РА, не имеющее лицензии ГКЦБФР, не имеет права присваивать кредитные рейтинги. Такая формулировка противоречит основным нормам статьи 34 Конституции Украины, в которой закреплено право на свободу мысли, слова и свободное выражение своих взглядов.
2. Более того, в этой же статье 19 предлагается передать вопрос так называемого лицензирования РА в руки ГКЦБФР. Такое положение вещей не раз критиковалось нашим агентством. Уважаемым авторам законопроекта, наверное, неизвестно, что регуляторное поле ГКЦБФР ограничено только лишь рынком ценных бумаг.
В свою очередь, кредитные рейтинги могут присваиваться как ценным бумагам, так и самими компаниям. К примеру, РА «Эксперт-Рейтинг» присвоены кредитные рейтинги банкам, страховым компаниям, инфраструктурные рейтинги КУА и коллекторской компании. Часть участников рынка, с которыми работает РА, выходит за рамки регуляторного поля ГКЦБФР. К примеру, рейтинг страховщиков используется регуляторами во всем мире для установления норм качества перестраховочного портфеля. Регулирование качества перестраховочного портфеля остается прерогативой исключительно страховых регуляторов. Возникает естественный вопрос, почему же наши законотворцы опять отлучают Госфинуслуг и НБУ от процесса регламентации деятельности РА? Скорее всего, в таких действиях можно опять увидеть чей-то частный интерес.3. И снова в статье 19 мы видим фактическое поручение ГКЦБФР разработать правила отбора международных РА. Наверное, уважаемым авторам законопроекта неизвестно, что таких правил в настоящий момент не существует даже в Европейском Союзе. Чтобы ГКЦБФР создать подобные правила и внедрить их на практике, такие правила должны будут носить формальный характер, в противном случае так называемые международные РА просто не захотят их исполнять, чем будет заблокирован доступ украинским эмитентам к международным рынкам капиталов. Скорее всего, это приведет к тому, что украинским эмитентам придется получать рейтинги и у международных, и у национальных РА одновременно. Если же такие правила будут формальными, тогда возникает вопрос — зачем они нужны?
4. Законопроектом также предполагается устранить рейтинговые ограничения на инвестирование страховых резервов и чистых активов ИСИ. То есть в период, когда более 50 банков испытают трудности, когда во многих из них работают временные администрации и когда мы на практике вступили в эпоху реализации кредитных рисков, регуляторам попросту предложено снять все ограничения на инвестирование активов. При этом авторы законопроекта даже не удосужились изучить, насколько негативно это повлияет на страховщиков и КУА. Совершенно ясно, что страховщики и инвестиционные менеджеры КУА выступают за снятие ограничения, поскольку это развязывает им руки, но существование такого ограничения способствует ограничению кредитных рисков. По мнению РА «Эксперт-Рейтинг», ограничения в ЗУ «О страховании» и в ЗУ «Об ИСИ» нужно не устранять, а переформулировать таким образом, чтобы компании могли какую-то часть активов инвестировать в инструменты без рейтингов инвестиционного уровня. Также совершенно непонятно, какие РА захотят получить так называемую лицензию в ГКЦБФР, если законотворцы отменяют требования к качеству страховых резервов и чистых активов ИСИ, а ГКЦБФР уже отменила обязательное рейтингование?!
Таким образом, изучая законопроект, мы для себя сделали следующие выводы:
1. Необходимо работать не над внесением изменений в действующие законы, а разрабатывать и принимать ЗУ «О национальном рынке рейтинговых услуг», в котором нужно комплексно подходить к вопросу внедрения передовой практики имплементации рейтингов в регуляторные процессы.
2. Нужно допустить к формированию списка национально признанных РА не только ГКЦБФР, но и Госфинуслуг, и Национальный Банк. Более того, если уж есть необходимость цивилизованного отбора рейтинговых агентств, то требования к ним должны содержаться в законе, так чтобы их нельзя было оспорить в судебном порядке, и ни в коем случае не поручать формирование требований отраслевым регуляторам.
3. Анализ законопроекта в нынешнем виде говорит, что с большой долей вероятности за ним опять стоит чей-то частный интерес. В Украине с 2001 года именно такой частный интерес и построение коррупционных схем с вовлечением госрегуляторов привели к негативным последствиям для развития рейтинговой отрасли. Украина каждый день платит высокую цену из-за отсутствия развитого рейтингового бизнеса. Правительство напрочь лишено инструментов влияния на международные РА, что сказывается на уровне наших суверенов, Госфинуслуг и НБУ не могут и близко подойти к имплементации в регуляторные процессы Basel II и Solvency II.
Принимая данный законопроект, Законодатели должны осознавать, что нормативное поле в Украине — это не место для глупостей, а государственный суверенитет, защищенность отечественной финансовой системы и основы свободы слова являются не объектом для поругания, а важнейшими основами любого демократического общества. Мы призываем парламентариев отправить на доработку данный законопроект и не голосовать за него. Профильный же комитет обязан инициировать принятие ЗУ «О национальном рынке рейтинговых услуг», который бы устанавливал в стране правила работы РА, отвечающие национальным, а не частным интересам. Приглашаем всех заинтересованных народных депутатов к разработке проекта ЗУ «О национальном рынке рейтинговых услуг».
С уважением,
Заместитель директора, главный финансовый аналитик РА «Эксперт-Рейтинг»,
член УОФА, к.э.н. Виталий ШАПРАН
Директор РА «Эксперт-Рейтинг», член УОФА, к.т.н. Владимир ДУХНЕНКО
Президент вимагає від правоохоронних органів посилити боротьбу з недобросовісними позичальниками проблемних банків
Президент Віктор Ющенко провів зустріч з акціонерами та позичальниками Укрпромбанку та банку «Надра» за участі тимчасових адміністраторів цих банків, представників Національного банку, правоохоронних та судових органів.
До зустрічі запрошено найбільших позичальників цих двох банків, на частку яких припадає основна сума проблемної заборгованості: Обсяг вкладів громадян у двох банках сумарно становить близько 15,4 млрд. грн., у той час як заборгованість згаданих позичальників становить 11,2 млрд. грн., або покриває близько 73% зобов’язань перед громадянами.
«Розрахуватися з вкладником – це означає кожному з вас розрахуватися з кредитами. І зараз ми живемо в обставинах, коли певна частина позичальників вдаються до маніпуляцій», - констатував Президент.
Віктор Ющенко запропонував Національному банку в особі тимчасових адміністраторів провести переговори з усіма недобросовісними позичальниками протягом найближчих 5 днів і знайти компроміс щодо способів погашення заборгованостей, в тому числі через реструктуризацію заборгованості перед банком або погашення заборгованості за рахунок майна.
«Результатом цих переговорів повинен бути графік повернення кредитів по всіх основних позичальниках», - сказав Президент.
Водночас він попередив про сувору відповідальність тих позичальників, які не пристануть на цю пропозицію і фактично своїми діями продовжать знищувати банки та позбавляти їх можливості виплатити заощадження вкладникам. «Земля повинна горіти під тими структурами, які не розраховуються за взяті кредити», - сказав Віктор Ющенко, звертаючись до Генерального прокурора та Голови Служби безпеки.
Відтак, з метою виправлення цієї ситуації, Глава держави доручив ГПУ створити робочу групу за участі представників тимчасових адміністраторів банків, Національного банку, Служби безпеки, Міністерства юстиції. Ця робоча група повинна скласти реєстри всіх справ проти недобросовісних позичальників і надати представників для захисту інтересів держави для включення їх як третьої сторони у справі.
Відповідно до окремого доручення Президента, НБУ повинен негайно інформувати суспільство та банківську спільноту про перелік недобросовісних фізичних осіб, підприємств та їх керівників і акціонерів з рекомендацією утриматися від співпраці з ними. НБУ також має перевірити, щоб будь-який банк, який надав чи надасть таким особам кредит, сформував під нього резерв у розмірі 100% позики. «Я не хочу, щоб Національний банк чи держава у будь-якому сенсі відповідала за співпрацю з такими клієнтами», - сказав Президент.
Віктор Ющенко також звернув увагу на слабку ефективність судової системи, яка здебільшого підтримує позичальника, дії якого призводять до неможливості виплати вкладів. Президент доручив Службі безпеки та Вищій раді юстиції дати оцінку таким діям.
Президент проілюстрував цю ситуацію прикладом судового рішення щодо групи компаній «Альфа-нафта» (мережа АЗС «ANP»). Протягом березня 2009 року районними судами кількох областей винесено ухвали по дев’яти судових справах про забезпечення позовів фізичних осіб. Цими ухвалами Укрпромбанку заборонено здійснювати будь-які дії по зверненню стягнення на заставлене майно (АЗС, нафтобази тощо). Позивачами у цих справах виступали фізичні особи, що за твердженням адміністратора не мають ніякого відношення ані до Укрпромбанку, ані до заставленого майна. Укрпромбанк навіть не було залучено до справ ні як відповідача, ні як третю особу.
Також Віктор Ющенко навів приклад, коли у термін менш ніж два місяці судами винесено рішення про ліквідацію підприємств-боржників банку «Надра», що належали колишнім його власникам і через які було виведено значні суми з банку.
Президент звернувся до Голови Вищого господарського суду Сергія Демченка з проханням поставити всі справи, що стосуються банків, які знаходяться під тимчасовою адміністрацією, на особливий облік. При цьому не допускати розгляду таких справ без залучення самого банку або як третьої сторони представників Генеральної прокуратури; забезпечувати всі позови тимчасових адміністраторів проти недобросовісних позичальників накладенням арешту на грошові кошти та майно таких позичальників; переглянути в порядку нагляду всі справи за списком, наданим тимчасовими адміністраторами з метою встановлення правосудності винесених рішень.
Також Президент звернувся до Голови Вищої Ради юстиції України Лідії Ізовітової з проханням внести подання на звільнення з посад суддів, що виносять неправосудні рішення.
Крім того, він констатував і проблему взаємодії тимчасових адміністраторів банків з Державною виконавчою службою. «Існують випадки відкриття, в умовах діючого мораторію на задоволення вимог кредиторів, виконавчого провадження на користь окремих таких кредиторів з арештом коштів на коррахунках та дестабілізацією і без того чутливого стану банківських установ, які знаходяться під тимчасовою адміністрацією», - повідомив Президент. Глава держави доручив Міністру юстиції Миколі Оніщуку внести необхідні зміни до відомчих документів для припинення такої практики.
Окремо Віктор Ющенко доручив Державній прикордонній службі посилити контроль державного кордону з тим, щоб кожен, хто долучився до дестабілізації роботи банків, був позбавлений можливості виїзду за кордон країни до повного розрахунку за своїми зобов’язаннями. При цьому Президент зауважив, що чинне законодавство дає для цього необхідні підстави.
Президент доручив Національному банку та тимчасовим адміністраторам, Генеральній прокуратурі, іншим сторонам, що долучені до вирішення проблем повернення кредитів банків «Надра» та Укрпромбанк, кожні 2 тижні інформувати його та громадськість про отримані результати.
Бывший глава ФРС США считает, что нынешнее положение доллара "вряд ли пошатнет его мировое значение"
Бывший глава ФРС США Алан Гринспэн не слишком взволнован нынешним положением доллара, которое «вряд ли пошатнет его мировое значение». В то же время российскому рублю он советует «отвязаться» от нефти для дальнейшего роста.
Как передает агентство Bloomberg, Гриспэн считает, что основанная проблема американской экономики на данном этапе – это растущий бюджетный дефицит.
Увеличивающиеся расходы по процентным выплатам ведут к росту государственного долга. «Вся экономическая история Соединенных Штатов показывает, что способность правительства финансировать госдолг является базой, на которой держится доллар в качестве важной мировой валюты», — заявил бывший глава ФРС. «Нет сомнений, что эта база сейчас сокращается, а когда долгосрочная банковская процентная ставка начнет увеличиваться и усилится инфляционное давление, то уже будет поздно», — предупредил он.
А.Гринспэн призвал регулирующие органы США всерьез поразмыслить о пользе расчленения крупнейших финансовых институтов, которые стали столь большими, что их уже нельзя обанкротить. Эти банки, по его словам, косвенно субсидируются правительствами, которые позволяют им привлекать деньги под низкие проценты, так как все уверены, что государство не позволит этим банкам потерпеть крах. «В результате нарушается принцип конкуренции, а также возникает опасность для всей финансовой системы», — указал А.Гринспэн. «В 1911 году была расчленена нефтяная компания Standard Oil, и ничего страшного не случилось», — отметил он. «Отдельные части некогда единой компании стали более активными. Возможно, сейчас нам необходимо сделать аналогичные шаги», — заявил А.Гринспэн.
Ранее Алан Гринспэн высказывался о том, что США стоит побеспокоиться о падении доверия к надежности доллара как инвестиционного инструмента.
В контексте недавних слухов о возможном отказе стран-экспортеров нефти от расчетов в долларах, Гринспен также очертил перспективы российского рубля, как основной «нефтевалюты». Так, по мнению эксперта, российский рубль пока не имеет шансов стать даже региональной резервной валютой в силу чрезмерной привязанности к стоимости нефти. «Переход в качество резервной валюты даже регионального масштаба зависит от многих факторов, включая такие, как доверие и возможность полной конвертации. Рубль пока не имеет перспективы стать резервной валютой в силу чрезмерной привязанности к одному показателю — стоимости нефти», — сказал Гринспэн.
По его словам, в России «исторически неразвита инфраструктура», и поскольку экономика не диверсифицирована, а основана на сырьевом экспорте, национальная валюта не может претендовать на статус резервной. Гринспэн считает, что даже если Россия пойдет на решительные шаги по модернизации экономики, потребуется не менее десяти лет на то, чтобы российский рубль мог быть воспринят как резервная валюта.
Банкиры озвучили топ-10 проблем финансовой системы Украины
Наиболее значимыми проблемами украинской банковской системы являются защита интересов кредиторов и досудебное изъятие залогов, а также формирование культуры обслуживания долгов в обществе. Об этом свидетельствуют результаты анкетирования ведущих банкиров страны, проведенного еженедельником "Зеркало недели".
На втором месте по значимости проблем банкиры поместили нагромождение "плохих" активов, рост резервов по проблемным кредитам. На третьем месте - отсутствие долгосрочного кредитного ресурса на внутреннем рынке из-за возможности досрочного снятия депозитов.Далее в списке "приоритетных" проблем банкиры поместили создание условий для возобновления кредитования частных и корпоративных клиентов. На пятом месте в списке - непрозрачность работы валютного рынка и валютно-курсовой политики банковского регулятора.
На шестое место банкиры поставили конфликт интересов в НБУ, совмещающем функции денежно-кредитного регулирования и банковского надзора. На седьмое - несовершенство процедур формирования страховых резервов и налогообложения деятельности банков. На восьмое - доступ к кредитам рефинансирования Национального банка.На девятом и десятом местах оказались состояние межбанковского кредитного рынка и проблема неплатежей в банковской системе и влияние на экономическую ситуацию соответственно.
В опросе принимали участие председатели правлений "Райффайзен Банка Аваль" Владимир Лавренчук, "Укрсиббанка" - Сергей Наумов, "ОТП Банка" (Украина) - Дмитрий Зинков, "ВТБ Банка" (Украина) - Вадим Пушкарев, банка "Финансы и Кредит" - Владимир Хлывнюк, "Дочернего банка Сбербанка России" - Игорь Юшко, банка "Старокиевский" - Юрий Яременко, а также вице-президент "Альфа-банка" (Украина) Роман Шпек и глава набсовета "Платинум банка" Юрий Блащук.
В. Ющенко поручил НБУ обнародовать перечень недобросовестных заемщиков банков с временными администрациями
Президент Виктор Ющенко вчера в ходе встречи с заемщиками и временными администраторами банка "Надра" и "Укрпромбанка" подписал указ, который призван решить проблемы 15 проблемных банков, которые из-за недобросовестных действий заемщиков не могут рассчитаться с вкладчиками. У двух этих банков наибольшая сумма проблемных кредитов – 11,2 миллиарда гривен, сформированная 120 юридическими и физическими лицами. Эта сумма покрывает 73% обязательств банков перед населением (вклады – 15,4 миллиарда гривен). "Если вы обеспечите своевременные расчеты, банки рассчитаются с вкладчиками,– обратился президент к представителям 41 структуры-должника.– Если не платит один клиент, с этим можно разобраться, но когда это массово и когда часть заемщиков манипулируют... Поэтому привлекаю к решению проблемы соответствующие ведомства".
Указ главы государства обязывает Нацбанк в течение пяти дней провести переговоры с недобросовестными клиентами и составить график погашения кредитов вплоть до расчетов имуществом. Нацбанк уже через два дня после завершения переговоров должен обнародовать список недобросовестных клиентов-физлиц, предприятий, их руководителей и акционеров с рекомендацией банкам воздержаться от сотрудничества с ними. НБУ поручено проверить, чтобы банки, которые выдадут этим заемщикам кредиты, сформировали стопроцентный резерв.
Госпогранслужбе, напомним, поручено также усилить контроль за госграницей и лишать возможности выезда из Украины тех, кто "причастен к дестабилизации работы банков", до полного погашения долга.
"Относительно четырех собственников банка и бывшего главы правления открыты уголовные дела, проводится расследование, они в розыске",– сказал первый замглавы секретариата президента Александр Шлапак. По его словам, собственники одного из банков вывели средства на свои структуры и обанкротили их. Высшему совету юстиции и Верховному хозяйственному суду глава государства дал задание проанализировать принятые разными судами решения в пользу заемщиков и подготовить реестры на увольнение судей. В качестве примера господин Ющенко привел решения судов о запрете "Укрпромбанку" арестовать залоговое имущество компании "Альфа-нафта". Текст указа вчера так и не был обнародован. В секретариате сказали, что его дорабатывают юристы, но смысл прежний.
По словам представителя временной администрации "Укрпромбанка" Игоря Власюка, если к проблемным кредитам президент привлечет силовиков, работа может быть эффективной. Оценивать другие инициативы президента он отказался. Документ не смогли прокомментировать и в банке "Надра". Напомним, банк "Надра" подал 4 тысячи исков на должников, из которых 3 тысячи выиграли. Прошения на запрет выезда за рубеж поданы по 526 заемщикам, удовлетворены – по 8.
По мнению юристов, указ и заявления президента носят декларативный характер. "Сейчас есть тенденция, что перестали серьезно воспринимать банки, тем более банки, которые на грани существования. Поэтому основная политика – напугать заемщика",– считает партнер юридической компании Astapov Lawers Олег Мальский. По его словам, многие банки при выдаче кредита прописывали в договоре возможность разглашения данных о заемщике. Впрочем, информация о заемщике – банковская тайна, а поэтому Нацбанк и банки не имеют права сообщать данные об их клиентах, считает партнер юридической компании "Кузнецов и партнеры" Денис Кузнецов. Для этого необходимо по каждому клиенту завести уголовное дело и довести его до суда. "Суды у нас публичные, и информация, вышедшая за стены банка и попавшая в суд, является открытой",– уверен юрист. Кроме того, объясняют эксперты, ограничения на выезд пограничники самовольно принимать не могут, и указа президента будет недостаточно – выезд запрещен, только если против заемщика возбуждено уголовное дело или есть соответствующее решение суда. Такого решения банк может добиваться в течение месяца.
Президент Украины Виктор Ющенко поручил Национальному банку обнародовать перечень недобросовестных заемщиков банков с временными администрациями.
Об этом говорится в указе Президента 813/209 "О мерах по обеспечению возобновления стабильности в банковской системе".
"Рекомендовать НБУ: определить при участии временных администраторов банков перечень наиболее недобросовестных заемщиков банков, обеспечить в пятидневный срок завершение временными администраторами переговоров с такими заемщиками относительно сроков и способов погашения из задолженности перед банками", - говорится в Указе.
Президент также поручил в двухдневный срок по результатам переговоров с недобросовестными заемщиками создать реестр таких заемщиков с целью сокращения рисков банков во время обслуживания кредитной задолженности таких заемщиков.
Кроме того, В. Ющенко поручил не допускать недобросовестных заемщиков к закупке товаров, работ и услуг за госсредства, привлекая к этому госорганы.
Нацбанк, согласно Указу, обязан еженедельно информировать общественность о возобновлении стабильности в банках с временной администрацией.
Президент также поручил провести анализ финансового состояния банков с временными администраторами и по результатами анализа обработать вопрос по возвращению банкам права проводить кредитные операции.Ранее В. Ющенко поручил НБУ обнародовать перечень недобросовестных заемщиков банка "Надра" и Укрпромбанка.
В. Ющенко также поручил Службе безопасности Украины и Министерству юстиции проверить законность принятых решений судов о ликвидации предприятий-должников банка "Надра" и Укрпромбанка.
