Призначення процедури тимчасової адміністрації в банках передбачено Законом України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон) як захід впливу. Зокрема, відповідно до ст.75 Закону Національний банк України зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію в разі істотної загрози платоспроможності банку. Процедура тимчасової адміністрації застосовується Національним банком для тимчасового управління банком з метою забезпечення схоронності капіталу й активів банку, докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності банку, усунення виявлених порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану.Тимчасова адміністрація банку призначається на строк до одного року. Національний банк України має право продовжувати дію тимчасової адміністрації для системоутворюючих банків на строк до одного року.
З дня свого призначення тимчасовий адміністратор зобов’язаний забезпечити збереження активів та документації банку, протягом встановленого терміну здійснити інвентаризацію активів, зобов’язань, резервів банку, оцінити фінансовий стан банку, визначити можливість стабілізації його діяльності, а також можливість приведення діяльності банку у відповідність до чинного законодавства.
Після докладної оцінки фінансового стану банку, тимчасовий адміністратор залежно від конкретної ситуації, що склалася в банку, вживає заходи щодо стабілізації діяльності банку, зокрема здійснення фінансового оздоровлення банку за рахунок коштів учасників, інвесторів, продажу або реорганізації банку.
Законом України «Про банки і банківську діяльність» тимчасовому адміністратору надано повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-які заходи щодо відновлення належного фінансового стану банку.
Відповідно до ст. 78 Закону до тимчасового адміністратора переходять повноваження загальних зборів, спостережної ради, ради директорів (банку).
Згідно ст. 80 Закону тимчасовий адміністратор має право:
- продовжувати або припиняти будь-які операції банку;
- виконувати будь-які дії, рішення від імені банку;
- розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які угоди за участю банку, які, на думку тимчасового адміністратора, є збитковими або непотрібними для банку.
Відповідно до ст. 85 Закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію:
1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;
2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку. Банками, в яких призначено тимчасову адміністрацію, платежі виконуються в залежності від надходжень на кореспондентський рахунок банку, а також із дотриманням мораторію на задоволення вимог кредиторів банку.
Процедура тимчасової адміністрації банку може бути припинена достроково у разі фінансового оздоровлення та стабілізації діяльності банку або прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
