ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 3 листопада 2009 року N 650
Про стимулювання кредитування економіки України
ПОСТАНОВА
від 3 листопада 2009 року N 650
Про стимулювання кредитування економіки України
З метою підтримки позитивних зрушень в економіці України, підвищення стабільності банківської системи, керуючись статтями 7 і 55 Закону України "Про Національний банк України", статтями 66, 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Правління Національного банку України постановляє:
1. Затвердити Тимчасовий порядок урахування банками вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями (далі - Тимчасовий порядок), що додається.
2. Дозволити банкам до 31.12.2011:
2.1. Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями:
ураховувати відповідно до Тимчасового порядку 100 відсотків вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків із рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, який підтверджено в бюлетені та розміщено на офіційному сайті однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors), за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні";
приймати забезпечення у вигляді майнових прав на нерухоме майно, що належить до житлового фонду, за якими після 01.10.2008 закінчився дворічний термін урахування, установлений Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 N 279, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.08.2000 за N 474/4695.
2.2. За кредитами, наданими позичальникам-товаровиробникам*, стан обслуговування заборгованості за якими визначений як "добрий", і умовами кредитних договорів, за якими строк погашення основного боргу та/або відсотків/комісій установлено не рідше одного разу на квартал:
не враховувати наявність збитків під час здійснення оцінки фінансового стану;
приймати під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями вартість забезпечення у вигляді іншого нерухомого майна з такими коефіцієнтами залежно від категорії кредитної операції:
стандартна - 80 %,
під контролем - 70 %,
субстандартна - 60 %;
застосовувати коефіцієнт ризику в розмірі 50 відсотків під час розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу / платоспроможності (Н2);
не здійснювати коригування розміру регулятивного капіталу банку на суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені стосовно одного контрагента, над нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), установленим Національним банком України, якщо таке перевищення пов'язане з наданням кредитів товаровиробникам і становить не більше п'яти процентних пунктів.
____________
* Товаровиробник - суб'єкт господарювання, видом економічної діяльності якого згідно з Державним класифікатором "Класифікація видів економічної діяльності", що зазначається у фінансовій та/або податковій звітності позичальника, є виробництво, добування, будівництво, сільське господарство, мисливство, лісове господарство, рибальство, рибництво.
3. Рекомендувати банкам:
під час надання кредитів позичальникам-товаровиробникам визначати рівень плати за кредитами, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України, підвищеної не більше ніж на 5 процентних пунктів залежно від рівня ліквідності наданого забезпечення;
кошти, вивільнені внаслідок застосування заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, спрямовувати виключно на кредитування позичальників-товаровиробників.
4. Узяти до уваги інформацію директора Юридичного департаменту В. В. Новікова щодо надсилання Міністерству фінансів України листа про підтримку Національним банком України більшості пропозицій Асоціації українських банків стосовно необхідності вдосконалення законодавчих та нормативно-правових актів з метою посилення захисту прав кредиторів і доручити Юридичному департаменту (В. В. Новіков) продовжити спільну з профільними міністерствами та відомствами роботу з питань урахування зазначених пропозицій.
5. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Н. В. Іваненко) довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів центрального апарату, територіальних управлінь Національного банку України і банків для використання в роботі.
6. Департаменту інспектування банків (С. В. Фабер) під час проведення інспекційних перевірок перевіряти дотримання банками вимог цієї постанови.
7. Ця постанова набирає чинності з дати підписання і діє до прийняття Національним банком України окремого рішення.
8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України В. Л. Кротюка.
Голова В. С. Стельмах
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Правління Національного банку України
від 3 листопада 2009 р. N 650
Тимчасовий порядок урахування банками вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями
1. Тимчасовий порядок урахування банками вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями (далі - Порядок) установлює вимоги щодо урахування банками (далі - банк) вартості забезпечення у вигляді безвідкличних безумовних гарантій банків із рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors) (далі - банківські гарантії), під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні" відповідно до вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 N 279 (далі - Положення N 279).
2. Банк має право до 31.12.2011 під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні", ураховувати 100 відсотків вартості забезпечення у вигляді банківських гарантій.
3. Банк зобов'язаний за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні" та забезпеченими банківськими гарантіями:
забезпечувати облік відповідно до вимог Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 N 481;
здійснювати класифікацію відповідно до вимог Положення N 279;
за станом на 01.01.2012 сформувати в повному обсязі резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями відповідно до вимог Положення N 279. У випадку зниження рейтингу банку-гаранта нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою банк-бенефіціар зобов'язаний за станом на перше число місяця, наступного за місяцем, у якому рейтинг банку-гаранта знизився, сформувати в повному обсязі резерв для відшкодування можливих втрат за такими кредитними операціями відповідно до вимог Положення N 279.
Банк-бенефіціар зобов'язаний до 10.01.2012 надіслати до банку-гаранта реєстр позичальників, за якими настав гарантійний випадок, та вимогу щодо сплати коштів відповідно до банківської гарантії, якщо він не забезпечив формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями в строк, установлений абзацом четвертим цього пункту.
4. Банк має право застосовувати положення пункту 2 цього Порядку під час формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за умов:
погодження умов банківської гарантії Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків;
збереження банком-гарантом рейтингу не нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors), протягом строку дії банківської гарантії;
якщо отримана банківська гарантія передбачає, зокрема, таке:
валютою банківської гарантії є іноземна валюта 1 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34;
гарантійний випадок - факт несплати позичальником до 01.12.2011 заборгованості за кредитним договором (основного боргу та/або нарахованих відсотків/комісій), строк сплати якої настав відповідно до умов кредитного договору і за якою банком-бенефіціаром не сформовано в повному обсязі резерв відповідно до вимог Положення N 279, у строк, визначений абзацом четвертим пункту 3 цього Порядку, та/або зниження рейтингу банку-гаранта нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою, що підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors);
гарантоване відшкодування банком-гарантом загальної суми заборгованості за кредитними договорами відповідно до складеного банком-бенефіціаром реєстру позичальників із зазначенням сум заборгованості за кожною кредитною операцією (основним боргом, нарахованими відсотками/комісіями) та реквізитів кредитних договорів;
розмір отриманої банківської гарантії достатній для гарантованого відшкодування банку-бенефіціару загальної суми заборгованості за кредитним договором (основним боргом та нарахованими відсотками/комісіями) на дату настання гарантійного випадку;
право банку-бенефіціара вимагати збільшення суми коштів грошового забезпечення (покриття) за банківською гарантією, зокрема, на суму можливих ризиків від зміни курсів іноземних валют, якщо валюта отриманої банківської гарантії відрізняється від виду валюти, у якій надано кредит;
зобов'язання банку-гаранта інформувати банк-бенефіціар про зниження рейтингу нижче ніж "інвестиційний клас" згідно з міжнародною шкалою;
сума гарантованого відшкодування загального розміру простроченої кредитної заборгованості відповідно до складеного банком-бенефіціаром реєстру позичальників за кредитами, яка відрізняється від виду валюти, у якій надана банківська гарантія, розраховується за офіційним курсом гривні або крос-курсом, визначеним за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день проведення операції (виконання банківської гарантії);
передавання всіх ризиків банку-бенефіціара за кредитною операцією з позичальником (контрагентом) до банку-гаранта в разі настання гарантійного випадку;
зобов'язання банку-гаранта сплатити кошти банку-бенефіціару протягом 5 робочих днів з часу надіслання банком-бенефіціаром до банку-гаранта вимоги та реєстру позичальників, за якими настав гарантійний випадок;
вартість гарантії не може перевищувати 0,1 % річних від розміру гарантованого відшкодування.
5. Банк-бенефіціар не пізніше наступного робочого дня за днем отримання суми гарантованого відшкодування за кредитними операціями списує з балансу заборгованість за цими кредитними операціями з одночасним її відображенням на позабалансових рахунках для здійснення подальшого обслуговування.
6. Уповноважений банк для відшкодування нерезиденту-гаранту іноземної валюти, перерахованої ним банку-бенефіціару в рахунок погашення заборгованості резидента-позичальника, якого було включено до складеного реєстру позичальників за банківською гарантією, здійснює купівлю іноземної валюти за заявою резидента-позичальника, до якої додаються:
письмове підтвердження банку-бенефіціара про те, що сума заборгованості за кредитною операцією включена до реєстру позичальників, за якими настав гарантійний випадок за банківською гарантією, що погоджена Національним банком України відповідно до вимог пункту 4 цього Порядку, а також про виконання банком-гарантом зобов'язань за цією кредитною операцією за резидента-позичальника (додається виписка за кредитним рахунком клієнта та копії платіжного доручення або SWIFT-повідомлення);
інші документи, що є підставою для купівлі іноземної валюти згідно з абзацами четвертим - сьомим підпункту "ґ" пункту 1 глави 3 розділу II Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 N 281.
7. Банк-бенефіціар зобов'язаний протягом строку дії банківської гарантії здійснювати контроль рейтингу банку-гаранта, зокрема шляхом використання інформації з офіційних сайтів провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors).
8. Банк має здійснювати операції з банківськими гарантіями та розрахунок резерву за кредитними операціями, класифікованими як "сумнівні" та "безнадійні", забезпеченими цими гарантіями, відповідно до внутрішньобанківського положення про порядок проведення кредитних операцій. Документи, що стосуються проведення зазначених вище операцій та розрахунку резерву, повинні подаватись на вимогу вповноважених працівників Національного банку України для перевірки достатності резервів під кредитні ризики.
